Застосування "німецької моделі" реінтеграції через демонстрацію прогресивних змін на вільній Україні - це коли фактично на лінії розмежування з окупованими територіями народні депутати бігають з палицями, начальник поліції охопленого війною регіону отримує публічного ляпаса, хтось брязкає зброєю та обіцяє когось розстріляти. А навколо кружляють автобуси чи то з тітушками, чи то з жіночками з місцевої ТЕС. І це все міцно закріплюється матом, патріотичною риторикою і взаємними погрозами насильства. Як не крути, а поки бенефіціарами шоу є лідери "республік" та російська влада, які звільнені від необхідності шукати приклади неспроможності "українського керівництва".

Уряду було б непогано надати чітку розкладку про вигоди та ризики від роботи офіційно зареєстрованих підприємств, виробничі потужності яких працюють на окупованих територій. Із цифрами, конкретним прогнозом економічних та безпекових наслідків та міжнародної реакції.

Не виляти хвостом в залежності від ситуації, а зайняти позицію і нести за неї відповідальність. Ось я, Володимир Гройсман, вважаю за необхідне, готовий нести політичну відповідальність. Я, міністр Насалик, зуб віддам за необхідність і готовий нести політичну відповідальність. Без цього вже буде складно, якщо вже позиція страуса довела до протистояння.

Було б непогано, щоб СБУ теж би визначилася щодо дієвості гарантій контролю за наявними залізничними перевезеннями. Коли треба для гарного прес-релізу, то СБУ виявляють цілі потяги із "металобрухтом терористів", який за легендою самі лідери "республік" особисто збиралися продати в Костянтинівці. А коли треба підтримати Уряд у конфлікті, то все виявляється під повним ковпаком спецслужб. Так під контролем чи ні? Хотілось би визначеності.

Парламенту було б непогано вислухати Уряд і прийняти рішення. І теж нести за нього відповідальність.

Якщо буде прийнято рішення припинити економічну діяльність зареєстрованих українськими державними органами підприємств, то було б добре і необхідним:

- Розробити термінові заходи щодо стабільності енергопостачання підконтрольних територій Донецької та Луганської області, невідкладно і у повному обсязі їх профінансувати;

- Компенсувати втрати бюджетів Донеччини та Луганщини для збереження темпів відновлення. Якщо вірити Уряду, то зараз відновлення вільних територій відбувається за рахунок перерозподілу надходжень від підприємств з окупованих територій. Ситуація, коли немає надходжень, немає і відновлення, є неприпустимою; 

- Попередити реакцію міжнародних партнерів, які сприйматимуть рiшення про заборону діяльності підприємств на окупованих територіях у контексті відмови від мирного процесу.

Будь-яке рішення може бути прийнято. Якщо знати для чого і мати уявлення про імовірні результати.