Кабмін України затвердив законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті". Тепер його має розглянути Верховна Рада: в разі остаточного прийняття студенти отримають більше можливостей формувати індивідуальний навчальний план, регулювати строки навчання та самостійно обирати освітню траєкторію.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. mrpl.city обрав головні тези законопроєкту.
Читайте також: В Україні визнаватимуть освіту, здобуту на тимчасово окупованих територіях
Регулювання строків навчання та вибір спеціалізації після 1-2 курсів
Студенти зможуть самостійно визначати, скільки часу витратити на здобуття вищої освіти: строк навчання складатиме від трьох до шести років. Це буде залежати від кількості кредитів ЄКТС, яку студент опановуватиме за рік.
Стандарт, програми бакалаврату, який діє наразі, передбачає навантаження у 60 кредитів протягом чотирьох років (усього 240 кредитів). Однак здобувачі вищої освіти зможуть обирати як більше навантаження – по 80 кредитів протягом трьох років або ж навпаки – менше: тоді термін навчання буде збільшуватися.
"З одного боку, така гнучкість наблизить українську систему вищої освіти до європейських стандартів, а з іншого — сприятиме суб’єктності студентів, адже вони матимуть більше свободи та незалежно прийматимуть рішення щодо темпу навчання й вибору дисциплін", - вважають у міністерстві.
Після проходження 60-120 кредитів ЄКТС (закінчення 1-2 курсу) студенти зможуть обирати спеціальність у галузі в рамках міждисциплінарної освітньої програми. Наприклад, вступивши на галузь "Соціальні науки", після опанування вказаного мінімуму кредитів, студент зможе обрати одну з трьох спеціальностей – соціологія, соціальна робота або політологія.
Фіксований обсяг аудиторних занять та свобода вибору предметів
Наразі кількість годин на лекційних або практичних заняттях не регулюється. Однак законопроєктом пропонується встановити мінімальний обсяг навчальних занять в одному кредиті ЄКТС. Так, кількість аудиторних годин для бакалаврів складатиме не менше 10 (з 30), а для магістрів – не менше 8 (з 30). Решта відводиться на самостійну роботу.
Крім того, будуть переглянуті стандарти вищої освіти в частині обов’язкових компонентів. Для регульованих спеціальностей вибіркова компонента навчальних курсів буде зменшена з 25% до 10%. Натомість для нерегульованих – вона буде збільшена: частка курсів на вибір складатиме від 25% (як зараз) до 50%.
Читайте також: Абітурієнти з окупованих територій зможуть вступати до вишів за співбесідою - подробиці
Фокус на дистанційну форму навчання
"Ще з початку пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну. Саме тому з 2024 року пропонуємо відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які в нас залишились із часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми", - зауважують у МОН.
При цьому студенти, які вже здобувають освіту за цими застарілими формами, зможуть закінчити свої програми в такому ж форматі.
Нагадаємо, переселенці можуть отримати стипендію на освоєння нової професії.
Фото: з відкритих джерел
