Ще дванадцятирічною Карина активно допомагала батькам у волонтерській діяльності – плела маскувальні сітки, пакувала продукти, роздавала проукраїнські листівки на вулицях Маріуполя.

У 2016 році Карина їздила до табору в Литві, де отримала первинні знання про військовий вишкіл: діти вчились жити у лісі в спартанських умовах, купались у річці, ходили стройовим кроком і навіть пробували стріляти. Було складно, проте такий досвід їй дуже сподобався й виявився корисним. Після випуску зі школи професію Карина обрала зовсім невійськову – закінчила музичне училище та вступила до консерваторії. 

Дівчина ще у юному віці отримала титул «Найкраща піаністка Донбасу». Згодом вона зрозуміла, що музика - все ж більше хобі, аніж справа всього життя.

24 лютого 2022 року стало переломним днем у житті Карини та її родини. На очах руйнувалось все звичне: місто знищували окупанти, рідний дім довелося покинути і розлучитися з батьком, який не встиг виїхати з Маріуполя. 

У Запоріжжі, після переїзду, вона разом із матір’ю та сестрою продовжила волонтерську діяльність: збирали й розвозили гуманітарну допомогу, розливали коктейлі Молотова, шукали на всіх ресурсах і надавали переселенцям інформацію про стан їх будинків, допомагали знайти рідних. 

Тим часом у Маріуполі батько - інженер за освітою, допомагав людям відновлювати зруйноване житло, своїми силами намагався ремонтувати мобільні ретранслятори, щоб забезпечити зв’язок. Згодом, дуже складними шляхами, татові таки вдалося виїхати зі вщент зруйнованого міста та возз’єднатися з родиною.

Хвилюючись про майбутнє дітей, батьки запропонували їм їхати за кордон. Та замість того, щоб збирати валізи, Карина пішла у військкомат проситися на військову службу.

«Маю бути тут! Я вмію тримати зброю, а отже битимусь за свою країну й відвоюю свій Маріуполь», - каже дівчина. 

Проте жодна військова частина не поспішала підписувати контракт із тендітною дівчиною, не хотіли навіть ставити на військовий облік. Тоді наполеглива Карина влаштувалась працювати у військкомат. Там зустріла знайомого прикордонника, який порекомендував спробувати вступити у прикордонний виш. Спочатку дівчина не сприйняла цю пораду серйозно, проте згодом вирішила, що їй справді потрібна військова освіта.

Нині Карина навчається на факультеті безпеки державного кордону Національної академії ДПСУ. І впевнено справляється з усіма службовими завданнями, добре вчиться, бере активну участь у курсантській самодіяльності. Тепер до захоплень дівчини, крім фортепіано і співу, додались заняття з рукопашного бою. 

«Коли вороги забирають твоє життя, коли руйнують все, що любиш – захищати кордон Батьківщини стає твоєю ідеологією», – каже Карина.

Має дівчина велику мрію – повернутися у звільнений український Маріуполь, вдихнути повітря рідного краю, зустрітися з близькими людьми: 

«Робитиму все, щоб звільнити моє місто, і точно послужу у Маріупольському морському порту».

Джерело - за посиланням.

Більше новин читайте у нашому телеграм-каналі.