Лейтенант медичної служби Олена Кривцова працювала ординаторкою госпітального відділення військового госпіталю у Маріуполі. Коли госпіталь розбомбили, Олена з іншими медиками допомагали пораненим на території металургійного комбінату імені Ілліча. Згодом її рідні дізнались, що вона в полоні.
Час невідомості
Олена разом з іншими працівниками шпиталю потрапила до полону 12 квітня. Чоловік лікарки, теж військовий лікар, перебував і досі перебуває на «нулі». Зв'язок жінка підтримувала з мамою. Але повідомити про те, що їх забирають в полон вона не змогла.
«Одному з лікарів росіяни дозволили зателефонувати додому й повідомити, що вони в полоні та що їх мінятимуть на російських солдат. Дружина розповіла родичам інших працівників шпиталю. Хтось з них написав чоловікові Олени, моєму братові. Так ми дізналися, що вона в полоні», - згадує родич Андрій Кривцов.
На жаль, жодної іншої інформації родини медиків, які перебували в полоні, не мали. Очікували будь-якої інформації від офіційних структур. Але, так і не дочекавшись, почали звертатися до територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки, тобто – до військкоматів. Там їм відмовили у допомозі.
То ж родини продовжували стукати у всі двері. Звернулися на гарячу лінію Генштабу, де їм підтвердили інформацію про перебування у полоні медиків. Навіть назвали, що частину українців тримають у Таганрозі, в росії. А ось Олена Кривцова повинна бути в Донецькій області.
Наступним кроком, який зробили родини медиків, що перебувають в полоні, було звернення до поліції та СБУ. Тут їх запевнили, що все знають, українці є у списках полонених та їх готують до обміну.
Шість довгих місяців очікування
«Про обміни тоді вголос не говорили. Їх проводили тихо, без зайвого галасу. Тому ми очікували. Пізніше ми дізналися про обмін 6 травня. Також в травні нам обіцяли, що Олена може потрапити на обмін. Але її не обміняли», - говорить родич лікарки.
Проте того дня обміняли іншу працівницю шпиталю. І родинам вдалося з нею поспілкуватися та дізнатися жахливі подробиці як ставляться росіяни до українців, яких тримають в полоні.
А наприкінці травня мама Олени Кривцової, пані Тетяна Токарець отримує офіційного листа з СБУ, в якому повідомляють, що місце перебування лікарки невідоме.
Після цього родини медиків 505 шпиталю вирішили об’єднатися і діяти спільно.
«Якщо досі кожна родина самостійно намагалася отримати хоч якусь інформацію, то тепер ми вирішили, що діючи гуртом, ми зможемо зробити більше. Ми написали пост у соцмережі та розповіли про медиків 505 шпиталю, які до останнього дня перебували в Маріуполі, виконували свою роботу і потрапили в полон», - говорить Андрій Кривцов.
Також чоловік пояснив чому саме він взяв на себе оприлюднення цієї інформації та переговори з владою: чоловік Олени, молодший брат Андрія, Юрій Кривцов – військовий лікар і виконує свій обов’язок на війні.
Юрій дуже важко сприйняв звістку про те, що його дружина перебуває у полоні.
«21 вересня був обмін і з полону повернулася дівчина, яку тримали в одній камері з Оленою. Вона розповідала, що їх били та катували. Ми всі важко сприймали цей полон. Але для брата це було сильним ударом», - зізнається Андрій.
Щаслива звістка
І ось 17 жовтня Олена Кривцова разом з іншими жінками повернулася додому з полону. На сьогодні родина Олену ще не бачили. Всі визволені українці перебувають під цілодобовим контролем лікарів.
«Вони всі виснажені. Оленка скинула нам своє фото. Видно, як вона схудла. Але ми розмовляли телефоном. Голос у неї бадьорий, радісний», - говорить Андрій Кривцов.
Звісно, першою вона зателефонувала мамі і сказала, що вона вже вдома.
«Вона рада що вона повернулася і вже з нами. Сказала, що дуже хоче нас побачити», - переказав розмову з лікаркою її родич.
Джерело - "Вголос".
