Видатний маріупольський краєзнавець, письменник і кінематографіст Сергій Буров висвітлив історію підприємливих маріупольців - братів Адабашевих.
Років, мабуть, п'ятнадцять тому до офісу ТРК "Сигма" зайшов хлопчина, смикаючи в руках невеликий згорток.
- У мене документ є, може, комусь знадобиться?
- Продати хочеш?
- Ну так.
- Покажи.
Читайте також: Історія Літнього театру у Маріуполі
Документом виявився невеликий папірець зі старовинного щільного паперу. Один його бік світло-сірий, інший - жовтий. Обидва боки списані чітким каліграфічним почерком.
- Де взяв?
- Показали: тут ламай цеглу. Кілька разів стукнув ломом, цегла обвалилася - всередині ніша. Понишпорив рукою - пляшка вся в павутині й пилу. Думав - скарб, золото. Пляшку розбив, а там папірець цей. Хотів викинути, але ось приніс...
- Що за будинок, де ти працював?
- Не знаю, як зараз називається, але старший казав - комбінат "Ждановстрой".
- На розі проспекту і Торгової?
- Ну так.
Діяти треба було швидко. Торг може не відбутися, і текст, цікавий для нас, пропаде.
- Ти тут присядь, а ми в начальства запитаємо, що і як.
А самі - бігом у сусідню кімнату до сканера...
Читайте також: Про що розповів старий план Маріуполя
Що далі було, не заслуговує на особливу увагу, а текст виявився цікавим. Ось уривки з нього.
"1895 року, квітня 9-го дня. Царювання Імператора Миколи II. При закладці будинку братів Сергія та Іллі Карповичів Адабашевих були присутні службовці мануфактурного маріупольського відділення торгового дому "Бр. С. і І. Адабашевих" такі особи: управитель Василь Паза, його помічник Феодор Пічахчі, конторник Барякін, прикажчики Петро Браташевський, Юхим Кумброглу, Пантелей Глущенко, Порфирій Губа, Олександр Горшков, Леонтій Карабаш, Петро Маєвський, Зіновій Горпинченко, Мойсей Шапіро, Макар Адабашев, Стефан Литвиненко, Веніамін Хмельницький, Савелій Капланов, Павло Безручкін, Кузьма Конпанченко, Феодор Паза".
Повний список присутніх під час закладання будівлі наведено тут у надії, що хто-небудь із маріупольців упізнає свого пращура.
На зворотному боці документа названо підрядника кам'яних робіт Челядникова і столярних - Івана Алексєєва. Крім того, повідомлено, що на момент закладання нового будинку братів Адабашевих у Маріуполі мешканців було до 30 тисяч, сім православних церков, одна католицька церква і дві єврейські синагоги, дві гімназії - чоловіча і жіноча. Перераховано імена великих маріупольських купців. Не забуті й міський голова того часу Попов, виправник (за нашими поняттями - начальник міліції) Вільнер, директор гімназії Тимошевський. Цей воістину історичний документ закінчується фразою: "Писав селянин Смоленської губернії Бєльського повіту села Татєва Лука Никифоров".
Читайте також: Як називали вулиці Маріуполя - дослідження краєзнавця Сергія Бурова
І тут виникає питання - про закладення якої з двох будівель, що належали братам Адабашевим, засвідчив знайдений документ. Чи то про ту, на фундаменті якої після війни було зведено адміністративну будівлю тресту "Азовстальбуд", чи то про прибудову, споруджену вздовж Торгової вулиці, торець якої звернено в бік вулиці Миколаївської? Ось тема для роздумів.
Хто такі Адабашеви? Сергій (Сероп) та Ілля (Егія) Карповичі (Карабетовичі) Адабашеви з'явилися в наших краях, а точніше в Таганрозі, наприкінці 60-х або на початку 70-х років ХIХ століття. Приїхали вони з Москви, де здійснювали торгівлю мануфактурою. Справи в них на новому місці пішли щонайкраще. Пізніше відкрили свій магазин і в нас, у Маріуполі.
Чим же торгували підприємливі брати? Відповідь на це запитання дає оголошення, розміщене 1910 року в раритетному виданні "Адрес-календарь. Весь Маріуполь". Ось зміст оголошення: "Оптово-роздрібні склади шовкових, вовняних, суконних, полотняних, паперових, хусткових і хутряних товарів. Готове чоловіче і дамське плаття. Приймання замовлень. Торговий дім бр. С. та І. Адабашевих. У Маріуполі й Таганрозі власні будинки. Головна контора в Москві. Телефон №82".
Читайте також: Як розвивалася Грецька вулиця Маріуполя - дослідження Сергія Бурова
Маріупольські старожили розповідали байку. В одному з адабашевських магазинів сталася пожежа. Усі прикажчики, зокрема й старший, кинулися гасити полум'я. Примчав пожежний обоз. Пожежники почали рясно поливати місце загоряння, а з ним і тюки з мануфактурою. Один із братів - чи то Сергій, чи то Ілля - побачивши всю метушню, рявкнув: "Киньте все! Швидко наймайте візників, і галопом у Таганрог за товаром! Чим завтра торгувати будете?!"
Нагадаємо, раніше публікували розповідь Сергія Бурова про маріупольський парк ім. М.О. Гурова.
Фото: з відкритих джерел
