Подружжя Оксана та Валентин мешкали на Лівобережжі разом з матір’ю пані Оксани. В кінці березня, під час чергового обстрілу, в будинку, де мешкала родина, почалась пожежа. Оксана та Валентин були в підвалі і встигли врятуватись, а ось літня жінка вже не мала сил спускатися у підвал. Вона залишилась в своїй квартирі і згоріла там.
Після окупації Маріуполя і припинення обстрілів на території міста, родина знайшла останки своєї матері. Але рідним не дозволили поховати жінку, віддати їй належне хоча б після смерті. Окупанти забрали все, що залишилось від людини, та вивезли в невідомому напрямку.
Дуже довго родина шукала по моргах хоча б якусь інформацію, де саме похована рідна людина, але не знайшли. Вони не знають цього і досі.
Але зараз вони стикнулись з ще однією проблемою.
Для того, щоб претендувати на якусь компенсацію за втрачене майно, вони мають надати свідоцтво про смерть своєї матері, бо саме на неї було оформлене право власності на спільну квартиру. Але без документів про поховання, без документів, що матір взагалі існувала в цьому світі, а потім померла, вони не можуть оформити ані спадщину, ані допомогу, ані компенсацію.
Єдине, що радять родині окупанти, це внести своє ДНК в базу, яку формують в Маріуполі, і чекати, що можливо колись, через декілька років, коли до них дійде черга, перевірка дасть позитивну відповідь, співпадіння з базою ДНК загиблих, але не ідентифікованих в Маріуполі. І тоді можливо вдасться дізнатись, де саме похована матір пані Оксани. А до цього моменту родині нема на що розраховувати.
