1. Чому стали вчителем?
З п’яти років, коли я навчилась читати, я уявляла себе вчителькою. Я ходила до бібліотеки, брала різні книжки і читала їх дітям у дитячому садочку. На мій вибір професії вплинув мій дядько директор нашої школи – Курпе В.С. Він переконав мене, що найкраще в світі – це діти. А англійська мова - це взагалі круто. Я дуже вдячна йому за цю підтримку. Хто з нас у 17 років має чітке уявлення про свою майбутню долю? Тільки рідні, люблячі люди можуть підтримати юну дівчину у такому важливому виборі майбутньої професії. Повага до професії вчителя завжди була у нашій сім’ї. Мої сестри стали вчителями. Мій чоловік та його батьки теж були вчителями. Тож я пишаюсь своєю вчительською династією. Мені дуже пощастило у професії. У мене були кращі фахівці, кращій інститут, краща школа, діти, колеги. Дякую долі за все. Я впіймала свій шанс - співпрацювати з волонтером корпусу Миру США Патріком Брайдінгом. Ніхто не міг повірити, що американець приїде в маленьку провінційну школу. Багато хто з наших дітей ніколи нікуди не їздили і ніколи не зустрічали іноземців. Проте, як каже прислів’я: «Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори». Мешканці нашого міста були щасливі зустріти нового гостя. Ми розуміли, що дуже важливо перебороти психологічні та мовні бар’єри. Наше співробітництво виявилося дуже плідним. За три роки ми провели багато спільних уроків, семінарів та тренінгів для вчителів англійської мови нашого району, факультативів для школярів району. Разом з волонтером я створила ресурсний центр з сучасними підручниками та технікою. Мої учні спілкувалися з носієм мови, вчили пісні, писали вірші, розробляли творчі проекти і видавали стінгазети англійською мовою. Робота в класі – індивідуальна, в парах і колективна – була спрямована на розвиток творчого потенціалу, лідерських здібностей і кращих людських якостей кожної дитини. Я отримала міжнародний досвід. Ми вчилися один у одного і вчили один одного. Ми навчилися розуміти один одного з одного погляду, з одного слова і допомагати один одному. Учні узнали, що вивчення англійської мови, розвиток поваги до культурних відмінностей і старанна робота – це мости, які ведуть до кращого майбутнього. Я – звичайна вчителька англійської мови – відкрила інший світ для своїх дітей, колег та спільноти.
2. Успіхи учнів
Я завжди мала активну життєву позицію. В школі брала участь у всіх заходах. Мені це було дуже цікаво і я отримувала задоволення. П’ять інститутських років були насичені театральними виставами, мовними науковими конференціями, педагогічною практикою в дитячих таборах та школах. Мене завжди цікавило щось незвичайне і надзвичайне. Я не мала ні комп’ютера, ні планшета, ні інтернету. Але я завжди займалася самоосвітою, бо іноземна мова вимагає постійної праці. Я віддала свої знання, енергію та душу тисячам юним мешканцям Мангуша. Багато моїх учнів продовжують мою справу - стали вчителями англійської мови, перекладачами, чемпіонами світу, бізнесменами міжнародного рівня, фахівцями у різних галузях економіки і співпрацюють на міжнародному рівні. Я підготувала свою ученицю Шевченко Тетяну до участі у міжнародній програмі TEA, яка стала національним переможцем. Вона пройшла стажування у США і зараз плідно працює в Урзуфській школі. Дев’ять моїх учнів брали участь у програмі обміну дітей SSEP між середніми школами і поїхали до США. Це був відкритий демократичний відбір, який вимагав знання англійської мови, та орієнтування у навколишньому світі. Діти отримали перший подібний досвід, який допоміг їм у майбутньому. Вони побачили столиці України та США, аеропорти, літаки, американські школи, Білий Дім, Нью-Йорк, музеї, парки розваг, величезні торговельні моли, американські сімейні оселі. Я вважаю, що приклад успішного вчителя надихає учнів на перемоги. А перемога неможлива без сумлінної праці та виховання. Я виграла грант на цю подорож і це моя особиста перемога. Я переконана: кожен учень має бути успішним і для цього він повинен вчитися, любити, мріяти, відповідати за свої вчинки, поважати людей, критично мислити, вміти вирішувати проблеми і конфлікти, спілкуватися з багатьма людьми, приймати вірні рішення та займати активну громадянську позицію. Я даю своїм учням крила і натхнення. Світ один, там багато голосів, хай щастить знайти свій.
3. Проекти і досягнення
Діти – це найкраще, що має кожна країна. Це наше майбутнє і наша надія. Я завжди намагалась створювати позитивне англомовне оточення і виховувати учнів у любові до Батьківщини , повазі до дорослих, толерантності по відношенню до людей з іншим світоглядом, кольором шкіри, релігійних поглядів, традицій та культур. У 2002 році я стала національним переможцем програми ТЕА і пройшла стажування у США в університеті міста Боузмен штат Монтана. Це була казкова подорож і напружене навчання. Я побачила матеріально-технічну базу вишів та шкіл, доброзичливих американців і затишні сімейні оселі. Я мріяла познайомити своїх учнів з цією чудовою країною. Далі – напружена праця і я знов виграю програму обміну майбутніх лідерів – SSEP – 2003. Ми полетіли в штат Меріленд, де наші діти навчалися в Ріверхіл Хай Скул ( RHHS) і проживали в американських сім’ях. Завдяки щасливому збігові обставин наші школи працювали над однаковими проектами: робота в учнівському уряді, учнівське самоврядування. Всі американські « брати і сестри « діти- лідери , гордість школи, майбутня надія нації. У рамках цього проекту українські й американські учні взяли участь у презентаціях про уряди наших країн. Особливо цікавою була поїздка до Вашингтону, яка включала екскурсію історичними місцями американської столиці, огляд меморіалів президентів та відвідування Білого Дому. Виховання і навчання майбутніх лідерів країни відбувається в середній школі. В цьому приймають участь справжні сенатори і конгресмени, вчителі, політичні діячі. Українські діти побачили яскраві індивідуальності та вміння кожного відповідати за свої рішення і вчинки. Ця школа має величезний вибір навчальних предметів і клубів за інтересами. Наші діти мали можливість відвідати різноманітні уроки і зрозуміли: щоб досягнути успіхів у навчанні, юні американці повинні багато працювати самостійно і бути дисциплінованими. Американські батьки часто підбадьорюють своїх дітей, тісно співпрацюють з вчителями, завжди в курсі всіх справ. Вони організували і про спонсорували чудову поїздку до Нью-Йорка. Хіба могли школярі з невеликого Мангуша мріяти про прогулянку по Бродвею, зустріч зі Статуєю Свободи, різдвяну ялинку біля Rockefeller Center?! У 2005 році група американських школярів приїхала до нас. Ми щиро їх вітали. Американці подорожували Україною і були вражені гостинністю та щирістю українців. На цей період наша громада об’єдналась в одну велику , дружню сім’ю, а діти продовжують спілкуватися багато років поспіль.
4. Як навчити дітей бути успішними?
Ми живемо з надією на краще майбутнє. А майбутнє - в наших дітях. А дитина не може бути ізольована від спільноти, громади та світу. Скільки людей – стільки країн. Я вчу дітей, що всі люди створені рівними і ми повинні поважати як свої, так і інші національні, культурні та релігійні традиції. Питання в тому « яким чином?» Відповідаю – «через спілкування». Головним засобом спілкування є мова. Чим більше мов знає дитина, тим успішніше вона буде в житті. Роль вчителя дуже сильно змінилася. Він вже не є єдиним джерелом інформації. Технічний прогрес зламав всі стереотипи. Вчитель працює як фасилітатор, тренер або помічник. Я вважаю, що потрібно навчити дітей працювати в групах, прислухатися до думки іншого, вести переговори, дискутувати, займатися корисними проектами і отримувати задоволення від своєї діяльності. Нажаль, українська школа не надає в повній мірі учням навички, необхідні їм для успішного функціонування у світі праці. Я можу це казати, бо бачила практичний підхід у цьому напрямку в американській школі. Перш за все – вся робота чітко спланована. Учням надається інформація ( сайти, листівки, брошури) що до робочих вакансій на підприємствах. Далі їх вчать як проходити співбесіді, дрес-коду, підготовці портфоліо, організовують психологічну підтримку. Наступний етап – проходження інтерв’ю, до якого залучають волонтерів, пенсіонерів, офіс-менеджерів та інших спеціалістів. Наприкінці школи кожен учень має чітку картину свого майбутнього. Сучасний світ змінюється зі швидкістю, яку ми раніше не бачили. Інтернет відкрив доступ до величезної кількості інформації і учні повинні вміти критично мислити, спілкуватися та співпрацювати, бути креативними, активними громадянами, володіти сучасними технологіями і у майбутньому стати лідерами і професіоналами.
5. Iнновацii для НУШ
Сучасна освіта, окрім надання знань, має прищепити молодій людині здатність самостійно засвоювати знання, оволодівати потрібною інформацією та творчо осмислювати її. Педагогічні інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень педагогічних проблем. Це нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, нестандартні підходи в управлінні. Сучасний вчитель має реагувати на динамічні зміни в навколишньому світі, розвивати різноманітні форми мислення, творчі здібності та соціальну адаптацію. Я пропоную : по-перше – зменшити учбове навантаження учнів. Діти інколи працюють більше ніж їх батьки. Це покращить показники здоров’я юних українців. Звільнений час приділити заняттям у клубах за інтересами, на які запрошувати фахівців. По-друге – я, як вчитель англійської мови, пропоную організувати роботу клубу або секції з соціальної адаптації учнів до нових умов, вивчати іноземні мови, подорожувати, спілкуватися з іноземцями, працювати над спільними проектами. Це дасть змогу учням відчути своє місце у суспільстві, бути активними громадянами України. Не усі наші діти мають можливість щоденного доступу до розвиненої інфраструктури великих міст, тому заняття в таких клубах будуть дуже корисними. По-третє – ідеї НУШ дуже красиві і захоплюючі. Я – практик із 40-річним педстажем. Мені дуже подобаються інтерактивні технології. Я пропоную організувати тренінги для батьків, щоб адаптувати їх до сучасних вимог. Використання сучасних технологій надає необмежений доступ як до корисної інформації, так і до інформації, що негативно впливає на психічний стан дитини. Саме батьки разом із вчителями та іншими фахівцями повинні знати як контролювати і допомагати дитині орієнтуватися у кіберпросторі, пережити некомфортні моменти, зберегти душевну рівновагу. Я впевнена, що в нашій опорній школі я зможу плідно використовувати методичний та технічний ресурс для виховання та навчання підростаючого покоління.
6. Моя мрія
Мрії здійснюються, якщо ти дуже сильно хочеш. У моєму житті це траплялося дуже часто. Багато років тому я мріяла мати можливість спілкуватися з іноземцями та покращити свій рівень англійської. У нас нічого не було крім книжок. І ось на запрошення начальника відділу освіти Аврамова О.Ю. до нас у школу приїхав волонтер із США Патрік Брайдінг. Він став і колегою, і членом моєї родини на 3 роки. Чого тільки не було в нашому житті за цей час. Він надихнув мене взяти участь у програмі ТЕА. Я відчула таку впевненість, що виграла всі програми, в яких приймала участь. Я відкрила своїм колегам у школі, вчителям англійської мови району, дітям і мешканцям Мангуша інший світ. Ми обмінювались думками, подорожували, готували національні страви, співпрацювали. Я зрозуміла: усі люди прагнуть бути щасливими, освіченими, жити в мирі і тиші, виховувати дітей і мріяти. Я мрію, щоб кожна дитина навчилася вірити в себе, бачила своє місце в навколишньому світі. Я хочу, щоб діти цінили порядність, чесність, надійність, професіоналізм, а не наявність коштовних речей у своїх однолітків. Мрію, щоб знайшовся спонсор і купив літак, як шкільний автобус, для того, щоб діти мали можливість подорожувати англомовними країнами, збагачувати свій світогляд, порівнювати рівень життя людей, а потім підвищувати його в Україні. Мрію увійти в нашу опорну школу якомога швидше, щоб вчити діточок у прекрасних умовах. І це обов’язково скоро буде. А головне – миру в усі оселі!