вчителька початкових класів
1. Чому стали вчителем?
Я вчилася в двох школах. Спочатку зікінчила 8 класів, а потім перейшла до іншої в 10 та 11 класи. Це були два різні світи: в одному була любов, повага та турбота, а в іншому система брехні, подвійних стандартів та несправедливість. «Вижити», зберегти гідність, протистояти вчителям мені дозволив досвід спілкування та самонавчання набутий в попередній школі та всеосяжна підтримка та любов батьків. Отримавши атестат, вступила до педагогічного вузу, чим неабияк спантеличила вчителів! Не залишала їх в спокої і під час навчання: ВУЗ щорічно, по закінченні сесії, надсилав до школи лист з подякою за підготовку креативної студентки. Ці листи читали на загальних зборах батьків, ними звітували про свої результати, а я жаліла, що ці листи не надсилають в мою першу школу. Обрала факультет початкових класів, бо на ньому треба було вчитися 4 роки. А я хотіла, як найшвидше, повернутися в школу і, вже з позиції рівних вчитель-вчитель, змінювати систему цінностей, стратегію навчання, способи комунікації в школі. Такі думки були в моїй голові на першому курсі. Після 4, отримавши запрошення до школи-інтернату для дітей-сиріт, не вагаючись приїхала до Маріуполя. Зараз розумію, що саме позитивний досвід навчання, довірливі стосунки пронизані повагою та свободою першої школи надихнули мене у виборі такої важливої професії ВЧИТЕЛЬ. Перша вчителька Галина Андріївна залишила слід в моїй душі на все життя, її уроки біля річки, плетіння вінків на шкільному стадіоні на уроках праці, дозволяють мені мислити ширше, прогнозувати почуття та потреби моїх учнів, створювати для них простір довіри та любові.
2. Успіхи учнів
Когнітивна складова школи є головною – з цим не посперечаєшся. Але вона не запрацює, і ніякі новітні технології, методи чи прийоми не зроблять її високорейтинговою без емоційного та психологічного комфорту в навчанні. Майбутнє нашого суспільства формується саме в школі. Шкільне самоврядування дозволяє отримувати перший досвід роботи держустанови, розбудовувати ділові стосунки, вирішувати конфлікти та знаходити порозуміння. Опановуючи ненасильницьку комунікацію, діти розуміють що мир не ціль, а інструмент взаємодії. Всі перемоги, сертифікати та грамоти, що отримали мої учні в Всеукраїнських та міжнародних проектах не мали на меті дати дітям відчуття першості. Я прагнула через проектну діяльність навчити дітей взаємодіяти, планувати власну та командну діяльність, розширити їх освітнє поле, дати можливість відчути різний спектр почуттів: тривогу, очікування, радість, розчарування, розпач чи задоволення. Бо саме сильні риси характеру дозволять стати дитині успішною в подальшому житті. Це та основоположна платформа на якій виписуються знання, вміння та компетенції. Саме в такому порядку: 1.емоційний та психологічний комфорт; 2. когнітивна складова; 3. сильні риси характеру. Саме ці маркери ідентифікують успішність людини , дозволяють їй бути щасливою в будь-якій сфері життя.
3. Проекти і досягнення
«Активність та включення» – девіз мого життя (професійного, громадського, особистого) Я, як і більшість, виховувалась на казках, де Котигорошко одним ударом булави відсікав голову Змію, казковий принц перемагав зло і добро царювало вічно і назавжди. На жаль, в дорослому житті так не виходить: після важкої боротьби зло з'являється знову, казкові принци стають драконами, з п'єдесталів знімають одних, щоб встановити інших. Час дорослішати. Варто читати Фауста Гете і розуміти, що щоб відвоювати шматок землі у моря одного насипу чи дамби замало. Треба працювати багато та довго. 1. «Школа свідомого громадянина» від Відкритого університету майдану – знайомство зі Спіральною динамікою, волонтерською діяльністю та впливом людини на своє оточення: пошук однодумців, обговорення та реалізація спільних ідей. 2. Проект «Трансформація ринку в напрямі енергоефективного освітлення» від ПРООН в Україні: викладання в школі варіативного курсу «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета». 3. Долучення до Всеукраїнської акції «Рух за сталий розвиток». 4. Участь у Міжнародній Акції «Європейський тиждень мобільності», проведення на базі школи «Фестивалю альтернативного транспорту»; звітування на Міжнародному форумі для сталого розвитку міст Green Citi Маріуполь. 5. Проведення Всеукраїнського вебінару з теми «Дегустація освіти для стійкого розвитку» на платформі ВГ «Основа» для освітян України 6. «Літня інтегральна школа «Емпатія» ГО «Міжнародний інститут інтегрального розвитку»: експерт Міні-EdCamp Kyiv, виступ «Розвиток емоційного інтелекту учнів молодших класів», експерт Міні-EdCamp Mariupol тренінг з елементами арт-терапії «Спілкування серцем»; проведення відкритого уроку на базі «Ліко-школи» м. Київ, знайомство з одним із методів розв’язування проблем «Килимок ідей» (відеозапис заняття розміщено на онлайн – платформі Ed Era). 7. Майстер-класи на виїзних локаціях проекту «Моя школа». 8. Україно-литовський проект «На шляху до змін»: проведення серії тренгових занять «Школа Інженерів порозуміння» м. Маріуполь, м. Стрий Львівської області; Активна життєва позиція, включення, розуміння всього що відбувається навколо мене дає мені ресурси для власного дорослішання, відкриває можливості поширювати сучасні тенденції розвитку шкіл Швеції та Литви. Наша проблема в тому що ми мислимо категоріями «маленьких людей» від яких нічого не залежить. Дорослість приходить з навчанням, роботою, а дитинство закінчується коли ми беремо на себе відповідальність. Відповідальність за себе, потім за сім'ю, країну – ось єдина рушійна сила нашого суспільства. «Активність і включення» девіз сьогодення відповідальних громадян.
4. Як навчити дітей бути успішними?
формування школи, пошук нових підходів – це вимога часу, бо до школи прийшли діти покоління Альфи. Сьогодні не тільки в Україні, але й в усьому світі відбувається переосмислення цілей та способів отримання освіти, що призведе до необхідності зміни освітніх систем. Важливими рисами освіти повинна стати здатність послідовно формувати в дитині сильні сторони характеру, розвивати філософське та креативне мислення, розвивати навички емпатії, уважності та емоційно-вольової саморегуляції, вміння ставити перед собою цілі та досягати їх. Найголовніше це розвиток в усіх учасників освітнього процесу емоційного інтелекту та навичок емпатичного (ненасильницького) спілкування та миротворчості, впровадження практики уважності (mindfulness) в освітні програми допоможе підвищити концентрацію та якість опанування матеріалу, навчить дітей легше проходити через стресові ситуації та загалом покращить психологічний клімат у школі, а відповідно «вшиється» в дітей і запрацює в майбутньому.
5. Iнновацii для НУШ
«Проект «Кульbabka.Orf»Чи були ви колись в шкільній їдальні на перерві? А в шкільних класах чи коридорах? Ви думаєте, що діти стукають ложками, голосно сьорбають, видають різні звуки, вистукують ногами ритми, голосно шелестять обгортками від цукерок через невихованість? «Це - погана поведінка!» – скажете ви. Насправді діти створюють «ементарну музику». Діти музичать. «Новому поколінню – нову освіту!» – вирішила я. Але як? Відповідь знайшла в Орф-педагогіці, що є альтернативою академічній музичній освіті. Орф-підхід базується на імпровізації та музикуванні, допомагає розкрити природну музикальність дитини. Я закохалась в цю ідею. Мрію, що кожен учень мого класу зможе віднайти, відкрити музиканта в собі через навчання на простих інструментах: цимбалах, маракасах, дзвіночках, трикутниках, ксилофонах, литаврах та інших. Цей «інструментальний капітал» дозволить змінити формат проведення уроків музики. Пісню і танець на уроках музики буде використано як для слухання так і для самостійного виконання, розігрування на танцювальному килимку. Коли дитина сама собі обере цимбали або барабан, ксилофон або трикутник, а потім її інструмент зазвучить у спільному виступі, вона навчиться без сторонньої допомоги долати свої маленькі дитячі труднощі і її вже ніщо не зупинить на шляху до великих вершин. Все це підготує дітей до музично-театральних занять в урочний та позаурочний час. Бо театральне мистецтво – вінець Орф-педагогіки. Дітям потрібен активний художній розвиток, на противагу пасивному «вбиранню» дарів телебачення. Для цього нам потрібні ляльки-рукавички, акустичні портативні колонки, танцювальні килимки, ширма. Власна дитяча творчість – хай і дуже проста, власна дитяча думка – хай і сама наївна, ось що створить атмосферу свободи та щастя в школі. Набуті в дитинстві бажання і вміння творити виявлятимуться у будь-якій сфері майбутньої діяльності дитини, стануть маркером її емоційної чутливості. 1. Альтернативна музична освіта. 2.Педагогічна свобода вчителя. 3.Щастя та свобода в школі через власну дитячу творчість.
6. Моя мрія
Мрію побачити Україну в ТОП-50 найщасливіших країн світу за Світовим індексом щастя. Дуже люблю свою країну, місто, малу батьківщину і вірю, що стати на шлях процвітання Україні допоможе тільки Революція Просвітництва, побудована на визнаних у світі, підтверджених наукою, найкращих методиках еволюції та розвитку свідомості людей та спільнот. Вся моя та життя робота присвячена саме цьому.