Напередодні Дня Незалежності України я недовго думала, про кого напишу наступний нарис. Звісно, про Шевченка Анатолія Миколайовича – заслуженого артиста України, актора Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь), резидента театру «Terra Incognita Свій театр для Своїх». Крім того, що Анатолій Шевченко є однофамільцем Великого Кобзаря, він дуже любить і шанує свою Батьківщину, свій народ, рідну землю… Актор поділився, що, коли почалася агресія Росії проти України, він не думав про своє життя, думав лише про свою країну, її майбутнє. І наразі Анатолій Миколайович дуже болісно переживає те, що відбувається з Україною. Підтримувати свою державу артист намагається щодня, адже говорить її мовою як в театрі, так і поза сценою. Для актора Україна – це його дитинство на Сумщині, це ті невеличкі річки, струмки, гриби, сильні дощі і довге літо. Україна для Анатолія Миколайовича – це все його життя з усіма перемогами і негараздами.
Анатолій Шевченко народився у Маріуполі. Театр полюбив ще зі шкільних років. Згадує, що любов до театру йому прищепив вчитель з літератури. Десятикласником майбутній актор прийшов в народний театр ПК «Азовсталь» на чолі з Леонідом Бессарабовим, де назавжди полюбив театральне мистецтво. Батьки, правда, спочатку не особливо підтримували таке хобі. Але хлопець був наполегливим: навмисно не склав іспити в ПДТУ – здав на двійку математику.
Фірмовий говір артиста є його головною родзинкою. Цікаво, що свого часу саме мова з характерною маріупольською вимовою мало не поставила хрест на акторській освіті Анатолія Шевченка, адже екзаменаторів не влаштовував його маріупольський говір. Тоді він вирішив вступати до Київського державного університету імені Карпенка-Карого, де претензій до вимови не було жодних.
Ще зі шкільних років актора дуже надихає гарне слово автора. Від цього, на думку актора, залежить і якість вистави. Улюбленими авторами є О. Блок та І. Тургенєв.
Закінчив університет наш герой у 1981 році. Працював в Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі, в театрах Сімферополя і Підмосков’я. Складно було в той час працювати, адже зарплати не платили, доводилося весь час змінювати театри. Звісно, хотілося після навчання влаштуватися в рідному місті, але тодішнє керівництво театру прагнуло брати артистів тільки зі столичних міст.
І все ж завдяки неабиякій цілеспрямованості та наполегливості Анатолій Шевченко потрапив до маріупольського драматичного театру. З 1991 року без нього не обходиться жоден сезон. наразі працювати стало складніше через військово-політичну ситуацію. Актор з теплом згадує свої знакові ролі. У Дніпрі найбільш улюблена роль – професор Яворницький, у Маріуполі – князь в «Ханумі». Знаковою вважає роль в Поминальній молитві» Тев’є-молочника.
Актор є майстром на всі руки. Раніше і меблі міг зробити, і ціле панно створити.
Читайте також: Незвичні хобі та «суперздібності» театральних діячів Маріуполя
Наразі актор грає у виставі «Маруся» за романом видатної письменниці та поетеси Ліни Костенко «Маруся Чурай». Анатолій Миколайович розповів, що досвід гри у спектаклі за цим твором у нього вже був майже 30 років тому, тоді він виконував роль Івана Іскри у спектаклі Дніпропетровського українського музично-драматичного театру. Зараз він грає полковника Пушкаря, роль йому подобається. Вважає, що сьогоднішня вистава маріупольського драматичного театру вийшла кращою, ніж у Дніпрі. вона буде більш зрозумілою глядачу. Загалом Анатолій Шевченко наголошує, що вистави за творами таких сильних авторів необхідно дивитися, це велике збагачення для глядачів.
Колеги у захваті від роботи з Анатолієм Шевченком. Провідний майстер сцени Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь) Сергій Мусієнко знає Анатолія Миколайовича ще зі своїх студентських років і завжди захоплювався талантом і характером Шевченка. Він наголосив, що Анатолій Миколайович – «справжній професіонал і майстер своєї справи, дуже гарний партнер, який вміє слухати і допомагати на сцені, грати з ним поруч – суцільне задоволення. Він віддає всього себе і партнеру по сцені і глядачу». Сергій Мусієнко сподівається, що незабаром Анатолій Миколайович отримає звання народного артиста України.
Актриса Віра Шевцова також дуже цінує роботу поруч з Шевченком. Вона любить спостерігати за роботою актора та прислухається до його порад.
Сьогодні актор працює не тільки у маріупольському драматичному театрі, а й є резидентом «Terra Incognita Свій театр для Своїх». Вважає Анатолія Левченка своїм режисером. Велике задоволення актор отримав від гри у виставі «Палата № 6» та співпраці і спілкування з актором Михайлом Загребою.
Артист дуже любить Маріуполь. Найбільше полюбляє відпочивати на морі, особливо, де немає людей, щоб наодинці подумати про найголовніше.
Прохання до маріупольців: «Любіть свою країну, своє місто, поважайте традиції України та частіше ходіть у театр, нам дуже необхідна ваша підтримка!».
Читайте також: Перший недержавний театр Маріуполя «Terra Incognita» (Свій театр для Своїх)
Всі світлини з архіву Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь).
Інтерв’ю з актором було проведено в рамках рубрики програми «Ранок» на Маріупольському телебаченні «Маріуполь театральний».
