Пропоную відкрити для себе ще одного ініціативного, різнобічного і талановитого маріупольця, який має креативне мислення і відрізняється готовністю змінювати власне місто. Історик, соціолог, журналіст, голова і засновник громадської організації «Архі-Місто» Андрій Марусов – справжній генератор ідей та координатор багатьох культурно-історичних проєктів.
Народився Андрій в Маріуполі. Мама – вчитель фізики, батько працював механіком на аглофабриці заводу ім. Ілліча. Батько наприкінці 70-х років брав участь в будівництві металургійного підприємства в Індії. Так Андрію, якому на той час виповнилося 6 років, пощастило з сім’єю два роки пожити в країні контрастів. З того часу збереглися найпозитивніші спогади. Жили в промисловому місті Бхилаї. Саме там хлопець пішов до першого класу. На все життя запам’яталося як відзначали свята води і кольорів. Також залишилися спогади про отруйних змій, які в тій місцевості були настільки звичним явищем, що боятися їх ніхто й не думав. Коли переїхали до Маріуполя, хлопець починає вчитися у школі № 27. Найбільше подобалося вивчати історію та літературу. Після школи закінчив історичний факультет Донецького університету. Юнаку пощастило повчитися в одному з найкращих європейських вузів – в Центрально-Європейському Університеті в Празі. Після закінчення навчання в Донецьку працював фахівцем-соціологом. У 2000 році переїхав до Києва, де продовжив роботу соціологом. Разом з другом і колегою Андрієм Пазюком почав займатися електронною демократією і онлайновою цензурою (2004 рік). Вони провели конкурс на визначення найбільш відкритого органу місцевого самоврядування України. Також займався розслідуванням корупційних схем, що призвело до численних судових позовів з боку їхніх фігурантів. У «Дзеркалі тижня» – суспільно-політичному тижневику, що видається в Києві, він працював над висвітленням саме корупційних схем та їх відкриття. З 2012 року (до 2018 року) був обраний на посаду голови правління Transparency International Ukraine, що є акредитованим представником глобального руху Transparency International, який комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції. Корінний маріуполець довгий час мешкав у Києві, але про своє рідне місто і не думав забувати. Коли події майдану та війни сколихнули всю країну і, зокрема Маріуполь, Андрій повернувся до своєї Малої Батьківщини. Сьогодні він вважає, що будь-яка гідна культурно-історична ідея повинна мати вихід на міжнародний рівень. Можливо, саме тому його проекти відомі не тільки українцям, але й багатьом іноземцям.
Андрій реалізовує ідеї, присвячені збереженню культурно-історичної спадщини Маріуполя і Приазов'я загалом. Завдяки його проєкту вдалося вшанувати пам'ять людей, які боролися за відновлення історичної назви міста. Маріуполь став першим в Україні і одним з перших міст в колишньому СРСР, який домігся повернення свого імені. Подіям тих далеких, переломних років присвячена виставка «Маріуполь: повернення імені», яка нещодавно була представлена у Центрі сучасного мистецтва ім. А. І. Куїнджі. Проходила вона в рамках проєкту «30 років вільному Маріуполю».Розуміючи, що в місті ніхто не збирається відзначати тридцятиріччя, Андрій вирішив взяти ініціативу в свої руки. На сьогоднішній день вже проведено конкурс серед учнів, організовані виставка, круглий стіл та навіть рок-концерт. Громадський діяч зазначає, що подібні заходи дуже важливі, оскільки теми, пов’язані з локальною історією, не втрачають своєї актуальності. Завдяки іншому проєкту «М.А.Р.С» Андрію вдалося профінансувати розкопки Маріупольської археологічної експедиції на чолі з єдиним професійним археологом у Маріуполі Забавіним В’ячеславом. 2 тис. доларів вдалося зібрати завдяки співпраці з приватними компаніями в Києві, різними українськими громадськими організаціями. В експедиції взяли участь українські волонтери з Києва, Вінниці, Львова та Запоріжжя. Вони були приємно вражені історичною та археологічною спадщиною Маріуполя та Приазов’я.
Найближчим часом наш герой намагатиметься реалізувати проєкт, пов’язаний з муралами. Чоловік сподівається, що саме завдяки муралам сірі стіни міста отримають друге дихання.
Вільний час Андрій намагається проводити з сином, який проживає в Києві. Син підтримує батька і його діяльність. Чоловіка надихає те, як сильно змінився Маріуполь, а найбільше його вражають люди, які, як і він, готові до змін і реалізації власних ідей…
Улюблена книга: російська класика, найбільше полюбляє перечитувати твори А.П. Чехова.
Улюблений фільм: «Андрій Рубльов» (1966 рік), «Маленька Віра» (1988 рік).
Порада маріупольцям: «Робіть! Реалізовуйте тут і зараз, адже Приазов’я – це поле для реалізації найрізноманітніших ідей!».
