Боротися з кібербулінгом кіберметодами: в Україні випустили чат-бот «Кіберпес» https://t.me/kiberpes_bot, який розповість про механізми дій для дітей, батьків, вчителів у разі кібербулінгу. Це продукт Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Координаційним центром з надання правової допомоги, Міністерством юстиції України та Міністерством освіти і науки України.

Інтерактивний бот у Telegram і Viber допоможе швидко та доступно дізнатись, як можна самостійно видалити образливі матеріали з платформ соціальних мереж, а також куди звертатися по допомогу.

Простим натисканням кнопок можна знайти інформацію про:

– Що таке «кібербулінг»? Які бувають його види?

– Як визначити контент, що містить кібербулінгом?

– Що робити, якщо Вас кібербулять?

– Як повідомити платформу та видалити контент, що містить кібербулінг?

– Як попередити кібербулінг?

– Як не бути кібербулером?

Випуск чат-боту — це лише перший крок до створення комплексного інструменту захисту дітей від кібербулінгу онлайн та отримання комплексних послуг для скарг на кібербулінг-матеріали.

Голова ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сильвандер так прокоментувала запуск чат-боту: «Через активне використання дітьми соцмереж та Інтернету, вони можуть частіше стикатися з потенційно шкідливим та насильницьким контентом онлайн, а також піддаватися більшому ризику кібербулінгу. За даними ЮНІСЕФ третина опитаних підлітків в Україні ставала жертвами онлайн-булінгу, а кожен п’ятий був змушений пропускати через це шкільні заняття. В Україні більше половини молодих людей вважає, що проблему кібербулінгу може вирішити сама молодь. Тому один із ключових висновків, які можна зробити з отриманих відповідей, — необхідно активно залучати молодь і дітей та налагоджувати з ними партнерство».

«Щоб успішно протидіяти кібербулінгу в першу чергу потрібно підвищувати рівень цифрової грамотності. Користувачі, зокрема діти, повинні знати, куди можна поскаржитися, що робити в тому чи іншому випадку. Система безоплатної правової допомоги долучається до правопросвіти — ми проводимо різноманітні заходи, тренінги з цих питань. З основними питаннями, що таке кібербулінг, в освітньому середовищі можна ознайомитися на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid — https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Кібербулінг_в_освітньому_середовищі. Але іноді, окрім загальної інформації, необхідно отримати правову консультацію — саме тому фахівці системи безоплатної правової допомоги долучилися до проєкту Кіберпес, та за необхідності надаватимуть консультації у чаті», — підкреслив в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Державний експерт Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України Оксана Савицька додала: «Простір Інтернету стає ніби паралельним світом нашої реальності, куди перемістилась левова частка нашого реального життя, комунікації і взаємодії, особливо під час карантинних заходів. Безумовно, така ситуація потребує пильної уваги до збереження і охорони прав людини в онлайн-просторі, який дає широкі можливості зловмисникам для уникнення покарань. В освітньому законодавстві минулого року з’явилось поняття булінгу, в тому числі вчиненого за допомогою електронних засобів комунікації. Але на сьогодні явище кібербулінгу виходить далеко за межі освітнього процесу, бо може виникати не лише між його учасниками. Тому необхідно створювати національну систему виявлення, реагування та встановлення відповідальності за вчинення кібербулінгу. Під час карантину левову частку свого часу діти проводять в мережі, а тому особливо потребують зручного і швидкого механізму реагування та отримання допомоги у разі, коли підозрюють про вчинення протиправних дій проти них. Додаток, розроблений Мінцифрою, безумовно відповідає викликам часу та є зручним для користування. МОН підтримує цю ініціативу та сприятиме інформуванню батьків та дітей про цей сервіс».

Довідково: Середньостатистичний підліток в Україні проводить близько п’яти годин на день у соцмережах, іграх і різних додатках. Кожен підліток має змогу зіштовхнутися з кібербулінгом. Кібербулінг — це цькування онлайн, форма психологічного насильства, що має різні прояви. Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.