Не секрет, що ведення власної справи в Україні напряму залежить від чітко визначених правил та підтримки діяльності бізнесу зі сторони держави. Проте, чи не кожен підприємець натомість стикається з проблемою здійснення обов’язкових бюрократичних процедур, та потребує юридичної допомоги у захисті своїх прав через неефективні регулювання та додаткове адміністративне навантаження. І, здавалося б, звичайний процес отримання дозволів та інших необхідних для ведення бізнесу документів, у більшості випадків суттєво ускладнює життя не лише підприємцям, але й органам виконавчої влади.

Як створити сприятливі умови для здійснення підприємницької діяльності в громадах,  та в чому тут може допомогти добра регуляторна політика? 

За останні 25 років в Україні сформовано велику кількість нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності та адміністративні відносини в містах. Проте, як показує практика, значна частина  цих документів не відповідає сучасному стану економічних відносин, та є застарілою відповідно до норм чинного законодавства.  Зарегульованість правил для бізнесу, штучно створене  адміністративне навантаження та неефективні регулювання – це ключові перешкоди для створення комфортного бізнес-клімату в місті, його інвестиційної привабливості та економічного розвитку.

Оновити бізнес-клімат в громаді та запустити процес роботи органу місцевого самоврядування за принципами прозорості й підзвітності можливо, зокрема, через здійснення дерегуляції .

Цей процес передбачає скасування або зміну неефективних рішень місцевих рад шляхом перегляду регуляторної бази, спрощення процедур та зменшення адміністративного навантаження на бізнес.

Протягом чотирьох років покращенням регуляторного середовища в громадах займається профільна організація “Аналітично-адвокаційний центр “Львівський регуляторний хаб”. Команда ЛРХ успішно впроваджує практики антикорупційної та регуляторної експертизи, проводить навчальні семінари у сфері регуляторної політики для представників ОМС по всій країні, та здійснює моніторинг нормативно-правової бази громад у сфері регулювання.


У межах проєкту «Проведення оцінки адміністративного навантаження та бюрократичних процедур розвитку бізнесу на місцевому рівні у Донецькій та Луганській областях», який реалізується за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру, організація підготувала власну Методику місцевого регуляторного перегляду – покрокову інструкцію для очищення регуляторного середовища громади, зміни та формування нових ефективних рішень.

Апробувати Методику вдалось у чотирьох пілотних громадах: Бахмутській та Вугледарській об’єднаних територіальних громадах, що на Донеччині, та у Марківській об’єднаній територіальній громаді та громаді Сєвєродонецька, що на Луганщині.  За допомогою консультаційного супроводу та рекомендацій команди Хабу протягом шести місяців учасники переглядали доцільність діючих регулювань та напрацьовували нові збалансовані рішення у своїх містах.

Як працює Методика місцевого регуляторного перегляду?

Цей інструмент передбачає проведення оцінювання діючих нормативно-правових актів в громаді за спеціальною процедурою. Представники органу місцевого самоврядування здійснюють паспортизацію кожного рішення за критеріями відповідності нормам чинного законодавства, актуальності, результативності тощо. Після цього робоча група визначає: залишити документ без змін, прийняти повторно із дотриманням процедури чи скасувати неефективне рішення.

Процес перегляду регуляцій складається з трьох ключових етапів:

- аналіз нормативно-правової бази міста із визначенням повного переліку наявних рішень в ОМС;

- виявлення регуляторних актів, які були прийняті без дотримання процедури, є застарілими або неефективними у практичному застосуванні, чи не відповідають вимогам чинного законодавства;

- підготовка відповідних рекомендацій для оновлення регуляторної бази громади, внесення змін до окремих рішень.

Застосування Методики сприяє зменшенню адміністративних перешкод та запровадженню нових регулювань, які ухвалюються із залученням до обговорення та внесення пропозицій всіх сторін процесу: громадськості, представників влади та бізнес-спільноти.

“Під час роботи з чотирма пілотними громадами наша організація мала на меті не лише надати експертну та консультаційну підтримку представникам органів місцевого самоврядування, але, насамперед, продемонструвати, що робробка будь-якого рішення повинна відбуватися не за “зачиненими дверима”, а спільно з усіма громадянами, яких воно стосується. Більшість людей вважає, що регуляторна політика – це складний економічний процес, до якого мають відношення тільки окремі сфери діяльності. Проте, із правилами, які регулюють різні процеси в місті, стикається щодня кожен мешканець міста, селища чи села, який є платником податків. Саме тому у розробці та внесенні своїх пропозицій до кожного регуляторного акту мають брати участь всі зацікавлені особи. Пошук альтернативи, дотримання балансу думок та ідей  – це гарантія того, що будь-яке рішення в місті буде ефективним та дієвим”, – розповів керівник аналітично-адвокаційного центру "Львівський регуляторний хаб” Тарас Хавунка.

Використання зазначених інструментів регуляторного перегляду в громадах – це можливість сформувати здорове конкурентне бізнес-середовище, створити комфортніші умови для місцевих підприємців та залучити іноземних інвесторів, і таким чином, забезпечити економічний розвиток міста, прозорість процесу прийняття рішень, налагодження комунікації між владою та бізнесом.

Команда Львівського регуляторного хабу продовжує надавати консультаційну підтримку органам місцевого самоврядування у сфері регуляторної політики. Організація розробила доступні навчальні відеоролики з інфографічними матеріалами, які будуть корисними до використання органами місцевого самоврядування, доступні на сторінці ЛРХ у Facebook та YouTube каналі.

Цю публікацію підготовлено в межах проєкту «Проведення оцінки адміністративного навантаження та бюрократичних процедур розвитку бізнесу на місцевому рівні», що реалізується ГО “Аналітично-адвокаційний центр “Львівський регуляторний хаб” в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.