Туберкульоз – широко поширене в світі інфекційне захворювання людей і тварин, збудником якого є різні види мікобактерій з групи Mycobactérium tuberculósis complex або інакше - паличка Коха.
24 березня 1882 р. німецький мікробіолог Роберт Кох зробив заяву про відкриття збудника туберкульозу. За це відкриття в 1905 р. він отримав Нобелівську премію в сфері медицини.
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я 24 березня відмічається Всесвітній день боротьби з туберкульозом.
Туберкульоз на сьогодні є актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Згідно зі світовою статистикою, щорік в усьому світі від туберкульозу гине 2 млн людей. За оцінками ВООЗ, в період між 2000 і 2020 роками майже один мільярд людей буде інфіковано, 200 мільйонів захворіє та 35 мільйонів загине від туберкульозу, якщо контроль за епідемією не буде посилено.
Ситуація з туберкульозом в Україні дуже складна – починаючи з 1995 р., зареєстрована епідемія туберкульозу, вона невпинно прогресує та набуває загрозливих масштабів. Вона вийшла за межі суто медичної проблеми на державний рівень. За даними ВООЗ, Україна за рівнем захворюваності на туберкульоз посідає 5 місце в світі та 2 місце в Європі. В середньому, щороку реєструють 30 тис. нових випадків захворювання на туберкульоз, при цьому ще близько 25% залишаються невиявленими. Також на сьогодні немає перевірених даних про захворюваність на туберкульоз серед населення Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Саме на окупованих територіях у минулі роки спостерігалася найвища захворюваність на туберкульоз і частота його рецидивів. Іще до початку бойових дій у цьому регіоні проживало близько 15% хворих на туберкульоз в Україні, а початок бойових дій на сході країни спровокував переміщення великої кількості осіб, що значною мірою ускладнило ситуацію щодо поширення цієї патології. Статистика свідчить про те, що в Україні щоденно реєструється 82 хворих на туберкульоз, а 30 хворих помирає. Крім того, майже 70,0% вперше захворілих на туберкульоз становлять особи найбільш працездатного і репродуктивного віку – від 20 до 50 років, хоча підвищення рівня захворюваності на туберкульоз спостерігають у всіх вікових групах. Отже, туберкульоз руйнує трудовий потенціал нашої держави.
Сьогодні дуже небезпечно думати про те, що на туберкульоз хворіють тільки соціально неблагополучні верстви населення. Сьогодні на туберкульоз може захворіти будь-яка людина, незалежно від її статків та соціального статусу. Напружений, швидкий темп життя, стреси, перебування в місцях скупчення народу характерні для успішних людей. Одночасно це є факторами ризику для хвороби.
В нашій країні постійно проводиться певна протитуберкульозна робота, але рівень захворюваності залишається на досить високому рівні, відзначається зростання поширення туберкульозу з множинною лікарською стійкістю і туберкульозу, поєднаного з ВІЛ-інфекцією. Тому робота в даному напрямку ведеться постійно.
У Маріуполі в 2017 році захворіла на туберкульоз 361 особа, показник на 100 тисяч населення склав 75,6%, що вище рівня минулого року на 9,02%, та перевищує середньообласний показник захворюваності на туберкульоз на 28,3%. Серед захворілих осіб є робочі великих промислових підприємств міста, безробітні та пенсіонери, а також соціальна група осіб, включаючи осіб без постійного місця проживання та осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі. Але основну масу хворих все-таки становлять особи з низьким матеріальним забезпеченням.
З 2016 р. відзначається тенденція до зростання захворюваності серед дітей до 18 років, в порівнянні з 2015 р. - зростання в 2,4 р. (з 4 вип. до 9 вип. у 2016 р.). У 2017 р. рівень захворюваності дітей до 18 років залишився на рівні 2016 р., але показник захворюваності перевищує середньобласний майже на 60,0%. Слід зауважити, що серед хворих щеплені вакциною БЦЖ 7 осіб, не щеплені БЦЖ 2 дитини. З загальної кількості всіх хворих дітей хворі з числа тубконтакту по сім'ях 3 дитини, всі діти були щеплені БЦЖ у пологовому будинку, з них тільки одна дитина отримала ревакцинацію БЦЖ у 7 років. Тому зростання рівня захворюваності пов’язане з низьким охопленням дітей вакцинацією проти туберкульозу та низьким соціальним статусом сімей, де зареєстровані хворі діти. Необхідно визнати, що санітарна необізнаність батьків з питань профілактики туберкульозу, доцільності проведення профілактичних щеплень та проведення реакції Манту з ціллю ранньої діагностики туберкульозу також сприяли поширенню захворювань на туберкульоз серед дітей всіх вікових груп.
З метою раннього виявлення туберкульозу серед дорослих флюоорографічно протягом року було обстежено 101 087 осіб, що становить 99,8%. Методом туберкулінодіагностики обстежено 11 755 осіб від плану 47 995, що складає 24,5%, що пов'язано з нестабільним надходженням туберкуліну, відмовами батьків від проведення реакції Манту в результаті низького рівня обізнаності з питань ранньої діагностики туберкульозу. У пологових будинках міста було охоплено щепленнями БЦЖ 3275 дітей, що складає 82,9% від плану, що вище рівня 2016 р. в 2,8 р., але нижче допустимого показника 95% і пов'язано з нестабільним надходженням вакцини БЦЖ.
Туберкульозу властиве чергування підйомів і зниження періодів захворювання. Складні умови військових дій, в яких сьогодні живе Маріуполь, велика міграція населення, зниження економічної стабільності в країні в цілому, низький економічний та соціальний статус населення - все це призвело до зростання захворюваності на туберкульоз серед всіх категорій населення. Тому попереду ще багато роботи, і це стосується не тільки лікувально-профілактичних установ і соціальних служб, але й кожного громадянина нашої країни та нашого міста.
Основними заходами, спрямованими на запобігання захворюваності туберкульозу в Україні, є:
- проведення вакцинопрофілактики проти туберкульозу вакциною БЦЖ новонародженим дітям в пологових будинках та на педіатричних ділянках;
- проведення профілактичних обстежень з метою раннього виявлення туберкульозу - постановка проб реакції Манту, починаючи з віку 4 років у дитячого населення, і своєчасне проходження флюорографічних досліджень дорослим населенням;
- своєчасне звернення за медичною допомогою осіб, які кашляють понад три тижні, у яких з'явилася субфебрильна температура, рясна пітливість, велика втрата ваги, для здачі мокротиння для виявлення туберкульозної палички та своєчасного початку лікування.
Не останнє місце займає дотримання основних принципів здорового способу життя: відмова від алкоголю, паління, наркотиків, заняття спортом, загартовування організму, збалансоване повноцінне харчування. Все це збільшує захисні сили організму, зміцнює імунітет.
Сьогодні будь-яка людина за місцем проживання в лікувальних установах міста може пройти флюорографічне обстеження, в першу чергу, це стосується осіб з низьким матеріальним достатком, які перебувають на обліку в соціальних службах міста.
Залишається дуже небезпечним поєднання туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я стверджують, що ВІЛ та туберкульоз дуже активно взаємодіють і обтяжують перебіг одного та іншого захворювання. Ослаблений вірусом імунодефіциту організм легко підхоплює туберкульоз і не може з ним впоратися. Згідно зі статистикою, серед пацієнтів, які померли від СНІДу, понад 60% хворіли на туберкульоз, зазначає Держслужба України з питань протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам.
Туберкульоз виліковний, і робота в цьому напрямку ведеться постійно, але, на думку ВООЗ, в даний час додається недостатньо зусиль для виявлення, лікування та вилікування кожного пацієнта. З 9 мільйонів чоловік, які щорічно захворюють на туберкульоз, 3 мільйони хворих не проходять лікування. Тому метою проведення Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом є, перш за все, підвищення обізнаності населення планети про глобальну епідемію цієї хвороби та зусиллях щодо її ліквідації, про методи профілактики та боротьби з нею.