Серед новобранців Донецького прикордонного загону вона - єдина жінка. Однак наголошує - це аж ніяка не складність, спільну мову вона знаходить з усіма та й фізично все витримує. А ще сподівається скоріше пройти навчання та приступити до важливої справи свого життя - допомагати Україні в боротьбі та шляху до Перемоги.
Людмила Гажур - справжня дружина військового. Познайомившись з ним в Херсоні, де народилася, а він проходив службу, вона віддано прямувала за ним з міста у місто, змінюючи оточення та місця роботи. Вона навчалася на бухгалтера, але з дитинства мріяла про військову справу, спочатку ж мрія втілилася в особистому житті - зустріла коханого-прикордонника. Саме чоловік і надихнув її прийти в прикордонну службу нині: «Він дав повторний поштовх», - зазначає жінка. Та до цього були переїзди, які більш важко, мабуть, давалися саме сину Людмили: «Син відкритий до спілкування, легко сходиться з однолітками», - каже вона, та все ж відчувається, як жінка переживає за власну дитину. Людмила розповідає - перш за все турбота про сина не давала їй зробити крок в бік військової служби, тепер же йому чотирнадцять років і в неї така змога з’явилася.
Насправді в спілкуванні з нею відчувається, що ця тендітна пані - справжня українська жінка. Вся її розповідь про себе зводиться до родини та піклування про неї. Менше часу і роздумів про власні бажання і мрії. Однак є одна, заповітна - про «ідеальне життя в місті на березі моря». Розказавши про це, жінка посміхається і зізнається - Маріуполь трохи схожий на те місто, про яке вона мріяла. Мабуть, тут і справді є така певна магія, яку не завжди помічають місцеві жителі, а більш бачать ті, хто приїздить. Полягає ця магія в першу чергу в наявності моря - так, доволі мілкого і дещо забрудненого заводами й кораблями, однак такого живого і неймовірного! Саме це бачить прикордонниця в Маріуполі. А ще її добре серце бачить таких само добрих людей. Вона наголошує, що спілкуватися з маріупольцями їй легко та приємно і вона щиро сподівається лишитися тут якнайдовше.
Та не забуває молодший сержант і про те, що вирішила вона прийти на службу саме в Донецький прикордонний загін, військовослужбовці якого виконують бойові завдання в зоні проведення АТО. Тому до цього рішення вона прийшла не сама, а попередньо порадившись з близькими: «Все обговорювали на сімейній нараді», - каже Люда.
Вона пройшла етапи підготовки та власні випробування - від вивчення статуту до поводження зі зброєю. Та, головне, каже, що бачить себе саме тут - у цій формі й у цій боротьбі - сильною і вільною, якою має бути справжня українська жінка.
На присязі вона трішки схвильована, втім, слова присяги, які вона промовила, мали для неї велике значення. Вона прийшла в Донецький прикордонний загін, натхненна найвеличнішим людським почуттям - любов’ю до України та чоловіка-воїна. Нині молодший сержант Людмила Гажур служить Батьківщині в зоні проведення АТО та робить власний внесок в нашу спільну боротьбу з окупантом.
Набір же до лав Донецького прикордонного загону триває! Тож, в першу чергу для мешканців Донецької області є надзвичайна можливість - служити своїй Батьківщині тут, поруч з домом, маючи справді цікаву роботу і можливість самотужки творити історію України!
