Кожне місто має свою символіку – герб, прапор і гімн, вони є втіленням історії і відображенням теперішнього життя. Однак у кожного міста є і свої неофіційні символи, що відрізняються своєю історією, унікальністю і важливістю. Маріуполь не став виключенням! Пропоную познайомитися ближче з Мариною Василівною Черепченко – авторкою маріупольських оберегів, символами незламності приазовського краю. Думаю, що ви вже здогадалися, йдеться про тетраподи, або волноломи, якими оздобленні українські блокпости, що оберігають кордони Маріуполя. Саме вони зустрічають кожного маріупольця чи гостей і туристів міста, які одразу звертають свою увагу на здоровенні бетонні велетні, покриті різноманітними тематичними малюнками та орнаментами.
Читайте також: В ООН озвучили число жертв среди мирных жителей на Донбассе за минувший год
Марина народилася та виросла в багатодітній сім’ї у Маріуполі. Батько Марини – інженер-конструктор, мати – штукатур-мозаїчник. Мати хотіла отримати художню освіту, але їй це не вдалося, ось чому вона всіляко допомагала і підтримувала доньку. Тому Марина вступила та закінчила Художню школу ім. А.І. Куїнджі. Її викладач, Анатолій Борисович Манохін, розуміючи, наскільки його учениця здібна, навіть оплатив їй проїзд до Харкова, сподіваючись, що вона зможе вступити до Харківської академії дизайну. І незважаючи на те, що Марина потрапила до академії лише з третьої спроби, були свої життєві труднощі, все ж таки її викладач не помилився. Від навчального процесу маріупольчанка отримала справжнє задоволення. Вона була дуже цілеспрямованою студенткою і йшла до своєї мети впевненими кроками. Марина відноситься до тих людей, кому пощастило працювати за покликанням, вона відчувала що обрала правильний напрям, залишилося лише реалізувати власні здібності повною мірою.
У 1998 році Марина Василівна почала працювати дизайнером проектно-будівельної компанії «Азовінтекс», саме тоді й почалася її професійна діяльність. Марина пробувала себе у різних напрямах сучасного дизайну: проектуванні інтер’єрів, графічному дизайні, проектуванні упаковки, створенні реклами. Але поступово реалізувала себе саме як художник. 
А сталося це саме у 2013 році, коли виникла ідея вдихнути нове життя в тетраподи. Відомо, що тетраподи, або волноломи, є мирними потужними берегозахисними інженерними спорудами, які зберігають берегову лінію від руйнування водною стихією. Цікаво, що в Японії вже існує цілий пласт дизайнерських розробок на тетраподну тематику просто тому, що японцям тетраподи життєво необхідні для збереження їхніх островів. У 2013 році, коли Маріуполь святкував своє 235-річчя, розпочався арт-проект «Твоя стихія», в якому ці величезні бетонні споруди стали арт-об’єктами й почали прикрашати центральні площі та парки міста. Керівником арт-проекту стала Марина Василівна, яка зрозуміла, що тетраподи – багатофункціональні, робота з поверхнею цих велетнів розкриває багато можливостей, можна експериментувати з кольорами та композиціями. Загалом, працюючи над тетраподами, Марина відкрила для себе безліч маріупольських талантів. І разом в однодумців виникло розуміння, що будова і пропорції тетраподів створені за законами «Золотого перетину», завдяки куту міцності їх неможливо порушити з місця без спеціальної техніки, вони немов символізують водночас і статику, і динаміку у своїй будові. Наша героїня просто закохалась в цю форму, «тому що вона має і Користь, і Міць, і Красу». І цій потужній красі довелося в серпні 2014 року стати на охороні спокою та миру нашого міста, тому що в серпні Маріуполю почала загрожувати реальна небезпека військової окупації. Тоді частину тетра-арт-об’єктів довелося перевезти на українські блокпости, де військові, користуючись особливостями будови тетраподів (вага кожного понад 25 тонн), зупинили вороже танкове вторгнення.
Читайте також: Мариупольцев приглашают познать тонкости собственного дела
Розмовляючи з Мариною Василівною, розумієш, наскільки це людина своєї справи. Вона не просто творча особистість, яка захопилася ідеєю. Марина на 100% живе тим, що робить, а головне - вона розуміє, для чого цим займається. Не дивно, що наша героїня була нагороджена медаллю «За жертовність та любов до України». Дизайнер наголошує, що навіть у маленькому масштабі тетрапод може нести велике естетичне та утилітарне призначення. Використовуючи різні матеріали та техніки, за п’ять років вдалося створити цілу низку різноманітних речей, які мають у своїй будові пропорції тетраподу, вони мають особливе значення для всіх, хто приїжджає до Маріуполя або несе тут військову службу. Це і просто сувеніри, маленькі копії велетнів-охоронців, і вазочки, що зберігають життя зрізаним квіточкам, і пляшки для міцних напоїв, і елементи інтер’єру – світильники або зручні подушки, що надають оселі індивідуальності та затишку, і навіть срібні ювелірні прикраси, що мають лікувальні властивості для своїх володарок. Також з тетраподів робили розмальовки-антистреси. Ця ідея належить Дмитру Ступнику, який в той час був частиною команди Азовінтексу. Важливо, що який би вигляд не мали тетраподи, всі вони знаходять відгук в душі маріупольців, адже можуть слугувати як оберегом, так і прикрасою. На багатьох загальноміських заходах можна побачити Марину Василівну, оточену юними маріупольцями, що є учасниками майстер-класів від дизайнера.
Сім’я Марину підтримує, особливо її мама, яка часто допомагає перетворювати сірі конструкції у справжні прикраси міста. Чоловік, викладач політології у МДУ, ветеран АТО, розуміє свою жінку і підтримує прагнення займатися творчістю, сам бере на себе частину домашньої роботи. Загалом сім’я Марини переосмислила життя після війни, стали більше розуміти один одного. Авторка маріупольських оберегів любить гуляти з рідними людьми узбережжям Азовського моря, яке заспокоює. Марина давно колекціонує антикварні сімейні реліквії, фарфорові статуетки.
Читайте також: «Пост-мост» продемонстрирует эстетику индустрии Мариуполя
Марину Василівну надихає сам процес творення, мистецтво. Надихаючись творчістю відомої майстрині петриківського розпису Вакуленко Тамари Олексіївни, Марина вирішила у майбутньому створити на тетраподах приазовську петриківку, використовуючи пастельну гаму та саме петриківську стилізацію степових трав, яка присутня в приазовській природі. «Петриківка має право розвиватися», – підкреслює її вчителька, і Марина вважає, що це стане унікальним доповненням в мистецтві Маріуполя. Водночас незабаром маріупольці зможуть спробувати тетраподики на смак, адже у планах зробити форму для цукерок і тістечок у вигляді всім знайомої конструкції. А загалом планів ще багато, зокрема, Марина планує створити елементи одягу, сумок у вигляді тетраподів, ще думає про відкриття творчої майстерні, де можна буде займатися з маріупольською творчою молоддю. Вона дуже радіє, що незабаром у Маріуполі відкриє свої двері художня академія, яка посприяє ще більшому розвитку образотворчого мистецтва у місті.
Маріупольський оберіг-тетраподик, покритий художнім розписом, вже давно став найкращим подарунком як для маріупольців, так і для гостей міста. Цікаво, що маріупольські обереги вже зберігаються в колекціях в Латвії, Польщі, Німеччини, Іспанії, США, Британії та інших. До Марини Василівни часто звертаються військові, що повертаються додому з Приазов’я, а іноді вона сама робить подарунки митцям, що відвідають наше місто, людям, що несуть і розвивають українську культуру в Маріуполі, розповсюджують його місію протистояння російської агресії по всьому світі. Зокрема, тетраподну подушку повіз додому гурт-кабаре «Dakh Daughters», маріупольські обереги є в колекції співака В’ячеслава Купрієнка та письменника Олександра Ірванця, митця Анатолія Гайдамаки, журналіста «ZIK» Мирослава Ганущака, режисера фільму «Кіборги» Ахтема Сеітаблаєва та багатьох інших українських патріотів. Нещодавно в Маріуполі проходила конференція скульпторів по металу «Обереги України», і всі учасники отримали на згадку про наше місто свій тематичний тетраподик-оберег.
Читайте також: Рена Саенко: жизнь, посвященная истории Мариуполя
Марина підкреслює, що тетраподи зустрічають, вітають, оберігають містян та гостей Маріуполя, поруч з ними вже п’ять років несуть службу військові з усієї України, тому знайома форма нагадує і про шалений вибух творчості маріупольців та про буремні часи, коли промислове місто у моря Маріуполь стало фортецею для цілої країни.
Улюблені книги Марини Василівни: книги Е. М. Ремарка, Марини та Сергія Дяченків.
Улюблені фільми: фільми за участю Тома Генкса, зокрема «Форрест Гамп». Любить переглядати й документальні стрічки, особливо вразив фільм виробництва «BABYLON’13» «Десять секунд».
Порада маріупольцям: «Любити місто, намагатися робити його кращим, починаючи зі свого будинку, не падати духом і знаходити резерви для сил, позитивно дивитися на життя!»
Читайте також: Маріупольчанка Олена Осипенко: закохана і віддана професії
