Паралімпійці. Герої, які поруч.

Українські паралімпійці - люди, які досягають успіху всупереч, а не завдяки підтримці держави. 

В командному заліку наші паралімпійці обійшли США та багато європейських держав. Обійшли тих, кого суспільство сприймає таким, які вони є та допомагає жити комфортно. Розмовляючи з одним із своїх знайомих, він осліп декілька років тому в наслідок цукрового діабету, розумію наскільки ми не готові сприймати відмінних від нас. Він переїхав до Києва, вивчився на масажиста, знімає квартиру в районі з новобудовами, бо... інші міста та будинки, побудовані за радянські часи, просто не пристосовані до потреб людей з обмеженими можливості. Важко уявити, а в яких умовах тренуються наші чемпіони-паралімпійці, якщо у олімпійців практично відсутня спортивна база.

Кожна історія успіху українських героїв Паралімпіади в Ріо - це важке життя, яке складається з великої купи розчарування, подолання труднощів та великих особистих перемог. Спорсмени і не приховують, що це робота. За словами золотої

медалістки, пауерлифтера Лідії Соловйової, для неї головним стимулом на шляху до успіху став той факт, що за межами спортивної сфери на Україні у людей з обмеженими можливостями мало шансів проявити себе. "Це моя основна робота", - говорить вона. "У нашій країні людям з обмеженими можливостями дуже складно знайти роботу ... Паралімпійський спорт приносить мій основний дохід. Я на це живу", - пояснює Соловйова.

Українська паралімпійська збірна вважається однією з найсильніших у світі, і з кожною Паралімпіадою вона підвищує свої результати.

Вперше Україна взяла участь в Паралімпійських іграх 1996 року в Атланті. Тоді наші спортсмени завоювали 7 медалей і 44 місце загального медального заліку. З того часу кількість паралімпійських видів спорту збільшилась, а правила змінювалися. І в 2000 році українці повернулися з Паралімпіади у Сіднеї вже з 37 медалями і 35-м місцем медального заліку. А 2004 року українські паралімпійці тріумфували в Афінах, виборовши 55 медалей, з яких 24 – золоті, і шосте місце в загальному заліку. 

На двох попередніх Паралімпіадах - в Пекіні і Лондоні українська збірна була четвертою, отримавши 74 і 84 медалі відповідно. При цьому 2008 року наші паралімпійці здобули 24 золота, а в 2012 - вже 32.

Цього року у Ріо Україна виборола 117 медалей: 41 золота, 37 срібних та 39 бронзових. Це третя позицію в загальнокомандному заліку, поступаючись збірним Китаю та Великобританії. 

Паралімпійці - гордість нашої країни. Ті, хто не дає забути про Україну. Щирі патріоти, дійсно великі українці.

Так, наш паралімпієць Андрій Демчук розплакався у прямому ефірі після перемоги у змаганнях з фехтування. Андрій просльозився після слів про те, що свою золоту медаль присвячує загиблим воїнам АТО. "В мене двоє друзів загинуло в АТО. І цю медаль я присвячую їм. Це дійсно ті люди, які пожертвували собою, заради того, щоб наша країна була вільна та незалежна. Цю медаль я присвячую усім воїнам АТО, тому що це ті люди, які віддають все, щоб охороняти нашу землю. Я їм вдячний на всі 100%. Я дуже надіюсь, що ця погань піде з України. І що ми знову заживемо мирно і щасливо".

Вже закінчилися змагання Паралімпіади в Ріо. Українських героїв будуть зустрічати квітами, оплесками та вітаннями на державному рівні. Політики намагатимуться заробити свої політичні дивіденди, роблячи селфі з чемпіонами. Диванні філософи фейсбуку трохи затримують свою увагу на публікаціях про паралімпійців, ставлячи лайки та роблячи шери. Куди без цього? Але, все ж таки, хочеться аби наше захоплення не припинилося разом з ейфорією привітання.

А поки... Слава українським паралімпійцям. Дякуємо, рідні!