Ми вже писали про практику Верховного Суду у справах про повернення адресної допомоги в рамках цивільного провадження. На жаль, УПСЗН часто не лише намагаються стягнути з відповідачів вже виплачені кошти, але також звертаються до правоохоронних органів для порушення кримінальних справ. Деякі з цих справ дійсно доходять до суду.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти на середину червня 2020 року біля 170 вироків судів першої інстанції у таких кримінальних провадженнях та не менше 350 ухвал про звільнення від кримінальної відповідальності. Йдеться про обвинувачення за ст.190 КК України “Шахрайство”, деколи до неї додається ст. 358 ККУ про підроблення документів.
Стаття 190 Кримінального кодексу України. Шахрайство1.Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) —карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.2.Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, —карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів1.Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут —караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років…3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.4.Використання завідомо підробленого документа —карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Всі перелічені пункти, згідно судової практики, можуть застосовуватися до питань повернення адресної допомоги переселенцями.
- Звільнення від кримінальної відповідальності: ухвали про закриття проваджень.
Почнемо з доброї новини: навіть якщо справа дійшла до суду, це не означає, що обвинуваченого обов’язково притягнуть до кримінальної відповідальності. Досить часто суди виносять ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності. Зверніть увагу: через відсутність обвинувального вироку особа, звільнена від кримінальної відповідальності вважається такою, що не має судимості.
Погана новина полягає в тому, що, на жаль, це відбувається лише за умови того, що заперечення від потерпілого — тобто органу соцзахисту — відсутні. Таким чином, для звільнення від кримінальної відповідальності доведеться визнати свою провину та сплатити борг УТСЗН — в порядку цивільного судочинства або в досудовому порядку. Додатковою (але, на жаль, не єдиною) підставою від звільнення від кримінальної відповідальності може бути закінчення строку у три роки. Але й це можливо лише за відсутності заперечень зі сторони органу соцзахисту.
Наведемо декілька прикладів з Єдиного державного реєстру судових рішень.Так, Васильківський міськрайонний суд Київської області у своїй ухвалі від 14 травня 2019 року вказує:
Як вбачається з положень ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність, або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до положень п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, звільнення від кримінальної відповідальності за ст.48 КК України можливе у разі, коли особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений є пенсіонером, вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, внаслідок зміни обстановки на даний час на обліку внутрішньо переміщених осіб в управлінні соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області не перебуває та не отримує щомісячну адресну допомогу (тут і далі підкреслено ДSOS) внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, завдані збитки повністю відшкодував, що підтверджено потерпілою стороною в судовому засіданні із зазначенням про відсутність до підозрюваного будь-яких претензій, суд також враховує що обвинувачений за місцем проживання характеризується виключно позитивно, тобто обстановка навколо нього зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення ним будь-якого нового тотожного або однорідного злочину, що свідчить про те, що останній перестав бути суспільно небезпечною особою.Вищезазначене свідчить про те, що внаслідок такої зміни обстановки підозрюваний ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним і при таких обставинах усувається можливість вчинення останнім нового злочину.
УПСЗН не подавало цивільний позов проти обвинуваченого. Таким чином, можна здогадатися, що після порушення кримінальної справи обвинувачений сплатив усю суму заборгованості в досудовому порядку, у зв’язку з чим УПСЗН оголосив, що не має до нього претензій та не наполягає на тому, що пенсіонер є суспільно небезпечною особою, а прокурор подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.Аналогічну за змістом ухвалу виніс той самий суд у справі № 362/5822/18 29.01.2019 року та у справі № 362/2827/18 25.06.2018 року.
Обвинувачений може й сам подати клопотання про звільнення себе від кримінальної відповідальності. Так, Бобровицький районний суд Чернігівської області в ухвалі по справі № 729/640/18 від 01 серпня 2018 року вказує:
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, вказав,що злочин вчинив при обставинах вказаних в обвинувальному акті, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, завдані ним збиткі відшкодував. В письмовому клопотанні до суду просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв’язку із дійовим каяттям…Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ст. 45 КК України за злочин, передбачений ч. 1ст.190 КК України у зв’язку із дійовим каяттям.Представник потерпілого в судове засідання не з’явилася, в заяві до суду просить кримінальне провадження розглянути у її відсутність, не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв»язку з дійовим каяттям, завдані ним збитки в сумі 15 898 грн.70 коп. відшкодовані.
Додаткові приклади — ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова по справі №641/1225/18 від 14 березня 2018 року, ухвала по справі № 734/44/18 від 26 лютого 2018 року Козелецького районного суду Чернігівської області, ухвала по справі № 678/1183/18 від 22 листопада 2018 року суду у смт Стара Синява Хмельницької області та інші. У справі № 333/2382/17, яка розглядалася Комунарським районним судом м. Запоріжжя, обвинувачена просила суд “звільнити її від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим”. Суд в ухвалі від 06 липня 2017 року задовольнив клопотання обвинуваченої, вказавши, що вона завдану нею матеріальну шкоду відшкодувала в повному обсязі, за місцем проживання характеризується позитивно.
Один з останніх аналогічних прикладів у судовому реєстрі — ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2020 року по справі № 357/3145/19. У цьому випадку прокурор звернувся із клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Представник потерпілого Кузьміна Я.А. проти його задоволення не заперечував.Слід зазначити, що інформація по інших судових провадженнях стосовно обвинуваченого у цій справі, як і інформація про стягнення у реєстрі виконавчих проваджень відсутня. Це означає, що у даному випадку було досягнуто досудового врегулювання конфлікту між УПСЗН та обвинуваченим.
Але досить часто трапляється, що УПСЗН відкриває справу проти переселенця як у порядку цивільного, так і кримінального провадження. Наприклад, Київський районний суд м. Одеси в листопаді 2018 року змусив відповідачку в рамках цивільного провадження повернути адресну допомогу у розмірі 9871 гривня 12 копійок. Рішення фактично було заочним: “Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило”. Не дивно, що пошук у Єдиному реєстрі боржників свідчить про те, що проти відповідачки було відкрите виконавче провадження.За рік, у липні 2019 року, УПСЗН подал заяву про порушення кримінального провадження, але йому було відмовлено цим самим судом в ухвалі від 29.11.2019 року, у справі № 947/20602/19, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цього разу, як вбачається з ухвали, переселенка знала про суд та з’явилася в засідання. Там вона дізналася, що вона,“діючи навмисно, із корисливих мотивів……З 10.11.2014 по 30.05.2016 року ОСОБА_1 заволоділа чужим майном, шляхом обману, а саме коштами державного бюджету України на загальну суму 16 371,12 гривень.Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.190 КК України за ознаками: заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).У судовому засідання прокурор просив кримінальне провадження … закрити… оскільки момент скоєння злочину вважається 31.05.2016 року, а саме дата останнього нарахування ОСОБА_1 соціальної виплати у розмірі 16 371,12 гривень….В судовому засіданні ОСОБА_1 просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження… відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, посилаючись на те, що вона вчинила злочин невеликої тяжкості, строк давності за вчинене нею кримінальне правопорушення минув у травні 2019 року, визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю, кається у скоєному….Тобто наша переселенка все ж таки була змушена повернути адресну допомогу.Інші аналогічні приклади можна знайти тут, тут, і далі.
- Притягнення до кримінальної відповідальності.
На жаль, навіть у випадку “дієвого каяття” переселенцям не завжди вдається уникнути притягнення до кримінальної відповідальності з ініціативи УПСЗН, що означає тим самим отримання судимості..
Наприклад, Прилуцький районний суд Чернігівської області 5 червня 2018 року у рішенні по справі № 742/1731/18 визнав переселенця, який не повідомив УПСЗН про наявність у нього житла, винним по ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України. Підроблення документів полягало в тому, що він подав заяву на щомісячну адресну допомогу, знаючи, що має у власності будинок. Обвинувачений уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Згідно даної угоди прокурор та переселенець дійшли згоди щодо беззастережно визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 та та ч.4 ст. 358 КК України. Сторонами угоди було визначено узгоджене ними покарання у розмірі 2550 грн. Нагадуємо, що при укладенні угоди про визнання винуватості обвинувачений позбавляється права на оскарження рішення суду, відповідно до ст. 473 КПК. Найцікавішим у цій історії здається, що обвинувачений при цьому мав адвоката, який не порадив йому хоча б укласти угоду про примирення з УПСЗН. Про УПСЗН у цьому рішенні немає ані слова, цивільного позову проти даної особи також не було, за даними реєстру, але можна припустити, що ця людина перед визнанням винуватості була змушена сплатити заборгованість в повному обсязі.Аналогічний приклад можна знайти у справі № 207/653/19, по якій Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області виніс вирок 05 серпня 2019 року. Особу обвинувачували лише по ч.1 ст. 190 ККУ, тому штраф після укладення угоди про винуватість (теж за наявності адвоката) склав лише 850 гривень. Але цього разу прокурор навіть подав апеляційну скаргу на занадто м’який вирок. На щастя, Дніпровський апеляційний суд відмовив у відкритті провадження.Загалом — якщо адвокат Вам радить укласти угоду про визнання винуватості, краще відмовитися від цього адвоката. Зрештою, таку угоду Ви можете укласти і самостійно (приклад з Житомирської області можна знайти тут).
Слід зазначити, що в деяких випадках до кримінального провадження може приєднатися ще й цивільний позов у порядку ст. 128 КПК, який може подати як представник УПСЗН, так і прокурор “в інтересах держави”. Прикладом може бути недавний (від 01.06.20) вирок Старобільського районного суду Луганської області, де суд визнав переселенкувинною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначив покарання у вигляді штрафу у розмірі… 850 гривень .Заявлений начальником УСЗН Старобільської РДА Дук О. цивільний позов задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь УСЗН Старобільської РДА 8334 гривні.У Білоцерківському міськрайонному суді Київської області прокурор в судовому засіданні відмовився від заявленого в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради цивільного позову на суму 6455,47 грн., оскільки обвинуваченою ОСОБА_1 відшкодувала завдані збитки в повному обсязі. 4 травня 2020 року суд присудив переселенці штраф у розмірі 1700 грн.
Декілька недавних прикладів рішень, де угода з УПСЗН не укладалася, але гроші переселенці все ж таки змушені були повернути:вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.01.2020 року, вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровськавід 08.01.2020 та інші.В деяких випадках переселенці звільнялися від будь-якої додаткової відповідальності на підставі Закону України“Про амністію у 2016 році” (який набрав чинності з 07.09.2017 року та поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно), як, наприклад, у вироку Макарівського районного суду Київської області від 29.05.2019, у вироку Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2019, у вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2020 та ін. — але вони були, тим не менш, визнані судом винуватими у вчиненні злочину та отримали судимість.
Необхідно зазначити, що, на жаль, і не з кожним УПСЗН вдається досягнути такої угоди, щоб уникнути судимості. Так, у справі № 638/9687/17, яка дійшла до касаційної інстанції, Дзержинський районний суд міста Харкова 08 грудня 2017 року виніс вирок на підставі саме угоди про примирення УПСЗН та переселенця, який отримував адресну допомогу, маючи депозит у сумі 50 тис гривень:
Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини підозрюваного ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 190 КК України — тобто шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману. При вирішенні питання про призначення покарання підозрюваному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу підозрюваного. Так, ОСОБА_2, раніше не судимий, пенсіонер, має середню освіту, є переміщеною особою з тимчасово окупованої території України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до ст.67 КК України, обставин що обтяжує відповідальність ОСОБА_2, судом не встановлено. 26 червня 2017 року між підозрюваним ОСОБА_2 та представником потерпілого — Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.Згідно даної угоди про примирення сторони погоджується на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн… У судовому засіданні сторони підтвердили, що матеріальна шкода у розмірі 10864,65 грн. відшкодована ОСОБА_2 у повному обсязі.
Тобто наш пенсіонер не лише сплатив усю суму виплаченої йому адресної допомоги, але навіть погодився на призначення йому штрафу — та тим самим на отримання судимості. Не робіть так, якщо є можливість.Слід зазначити, що дане рішення суду оскаржував прокурор (обвинувачений, як пам’ятаємо, на це право не мав), але всі інстанції, в тому числі Касаційний кримінальний суд, залишили вирок без змін.Аналогічну угоду про примирення з призначенням покарання у вигляді штрафу затвердив своїм вироком від 21.06.2019 Зарічний районний суд м. Суми. Оскарження подано не було.
Взагалі у реєстрі судових рішень з тих чи інших причин майже не вдалося знайти постанов касаційної інстанції у таких справах. Другим прикладом є справа № 711/5284/18.31 липня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси виніс вирок по цій справі, з якого вбачається, що обвинувачена ОСОБА_2 винуватою себе не визнала… вона заповнила бланк заяви про призначення щомісячної адресної допомоги, не вчитуючись в зміст заяви… Умислу на незаконне заволодіння чужим майном у неї не було, тому що працівниками Управління її не було проінформовано про заборону отримання такої допомоги, а себе не вважала власником житла, тому що придбала квартиру на позичені кошти і не могла розпоряджатись житлом, не віддавши борг.Суд визнав переселенку винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, і призначив їй штраф у розмірі 850 грн.Адвокат подав апеляційну скаргу, де просив звільнити свою клієнтку від кримінальній відповідальності, та вказав, між іншим, щоЯк вбачається зі змісту доповідної записки головного спеціаліста… в ході проведення перевірки достовірності наданої громадянами інформації про власність та нерухоме майно… порушень не виявлено. Зазначене свідчить про неналежне виконання своїх посадових обовязків особою, уповноваженою на проведення такої перевірки…Захисник вважає, що ОСОБА_7 є юридично необізнаною людиною, доказів про розяснення їй положень вищезазначеного Порядку не було надано, тому є сумніви щодо обізнаності останньої з відповідним Порядком у спосіб, зазначений стороною обвинувачення. Питання щодо її обізнаності з даним Порядком є лише припущенням сторони обвинувачення і жодним доказом не підтверджується.Представник потерпілого ОСОБА_9 не підтвердила факту розяснення ОСОБА_7 положень вищезазначеного Порядку та наслідків його невиконання при зверненні з заявою до Управління соціальної допомоги Черкаської міської ради на отримання допомоги….Крім того згідно довідки департаменту соціальної політики Черкаської міської ради № 7229/22-5/01-9 повідомляється Черкаський відділ поліції, що ОСОБА_7 повернуто в повному обсязі грошові кошти, отримані нею в якості щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.
У своїй ухвалі від 22.12.2018 Апеляційний суд Черкаської області погодився з адвокатом та вказав на те, щоДослідження змісту …документів указує на те, що її дії носили характер необережної помилки, викликаної недостатньо ретельним ставленням до заповнення відповідних документів на отримання допомоги, а також зумовленою недостатньою обізнаністю щодо умов отримання такої допомоги. Немає жодних обєктивних даних, які б указували на те, що обвинувачена на момент вчинення поставленого їй у вину діяння мала умисел на заволодіння державними коштами шляхом обману….До того ж, як вірно указує захисник, на даний час у чинному законодавстві відсутній дієвий механізм перевірки наявності передбачених законом підстав й відсутності визначених законом перешкод для призначення указаної вище грошової допомоги до моменту її призначення та виплати, а виплати фактично здійснювалися обвинуваченій на підставі відповідного чинного рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, що вказує на наявність окремих ознак неналежного урядування, на що звертає увагу ЄСПЛ у своїх рішеннях.Зокрема, у п. 70 рішення «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.Враховуючи це, колегія суддів вбачає, що на відміну від загальновідомих законів, закони та підзаконні акти, які регламентують надання адресних грошових виплат внутрішньо переміщеним особам, хоча і оприлюднені належним чином, проте фактично відомі лише фахівцям. Фахівцями Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради всупереч п. 13 ст. 8 Закону України «Про державну службу» не було в достатній мірі роз’яснено обвинуваченій особливості застосування Постанови КМ України № 505 від 01.10.2014 р. Тому, на думку колегії суддів, надмірна сплата обвинуваченій коштів з державного бюджету мала місце не внаслідок злочинних дій останньої, а внаслідок її помилки, яка не була своєчасно виявлена державними службовцями, і яка не може тягнути за собою кримінальної відповідальності.
Таким чином, апеляційний суд звільнив обвинувачену від кримінальної відповідальності.Але прокурор все ж таки хотів покарати злочинницю та подав апеляційну скаргу до Верховного Суду, який цю ухвалу суду другої інстанції скасував у своїй постанові від 31 жовтня 2019 року. На думку Другої судової палати Касаційного кримінального суду, твердження суду про те, що фахівцями Департаменту соціальної політики не було в достатній мірі роз`яснено особливості застосування Постанови Кабінету Міністрів України, побудовано на показаннях самої ОСОБА_1 , які є суперечливими та не узгоджуються з іншими доказами наявними у справі.
Відповідно, 22 січня 2020 року Черкаський апеляційний суд затвердив злощасний вирок суду першої інстанції. Цього разу з цим не погодився захисник та знову подав скаргу до Верховного Суду. Поки що вона по суті не розглядалася.
- Чи може вирок бути виправдувальним?
Може, але рідко. Не будемо наводити текст повністю, але рекомендуємо до ознайомлення виправдувальний вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25.10.2019 року по справі № 699/1060/18. На жаль, прокурор подав апеляційну скаргу, та можна очікувати, що Черкаський апеляційний суд цього разу вже не стане на бік переселенця.
Більше пощастило особі, чию справу розглядав Бахмацький районний суд Чернігівської області. 8 травня 2018 суд її виправдав, 4 грудня 2018 року Чернігівський районний суд це рішення затвердив. Наведемо частково аргументацію суду:Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачатся на її користь….У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 29.06.1990 року з наступними змінами зазначено: вказати судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності його обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов’язаний постановити виправдувальний вирок….…суд враховує, що ОСОБА_2 є особою похилого віку, юридично необізнаним, доказів про роз’яснення йому положень вищезазначеного Порядку не було надано… Крім того суд враховує, що ОСОБА_2 після роз’яснень щодо припинення виплати йому допомоги, добровільно сплачує кошти в рахунок повернення суми переплат, що було підтверджено в судовому засіданні розрахунком, наданим представником потерпілого, зі змісту якого вбачаєтся, що станом на квітень 2018 року ОСОБА_2 сплачено 6200 гривень і залишок несплаченої суми складає 22030 гривень 97 копійок….За таких обставин, суд, оцінюючи докази з точки зору достатності, приходить до висновку, що доказів, на які посилається сторона обвинувачення недостатньо для доведення наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, тому ОСОБА_2 підлягає виправданню.
У деяких випадках суд відмовлявся вважати особу винуватою за ст. 358 ККУ, вказуючи на те, що підробленим може бути лише офіційний документ, але визнавав її винуватість за ст. 190 ККУ. Такий частково виправдувальний вирок 21.02.2020 виніс Київський районний суд м. Харкова, Корольовський районний суд м. Житомира ще 17.12.2018 та інші.
Отже, що робити, якщо УПСЗН відкриває проти вас кримінальне провадження?
На жаль, аналіз судової практики свідчить про те, що “переплачені” кошти доведеться повернути. Ви не обов’язково повинні це робити за один раз, ви можете укласти угоду з УПСЗН про поступове повернення коштів, але ця угода повинна бути письмовою. Домагайтеся угоди про примирення — та не погоджуйтеся на призначення Вам покарання, навіть невеликого штрафу, оскільки це вже буде означати наявність судимості. Навіть якщо це Вам радить адвокат.
