Донецький прикордонний загін - найзнаковіше місце, в якому я могла б працювати під час російської агресії на Сході України.
Саме Державна прикордонна служба України є тим символом надійності меж нашої держави - стійкості й міці зараз, під час АТО. Діяльність Донецького прикордонного загону має для мене неабияку важливість, адже спрямована на той напрямок, що знаходиться в найбільшій небезпеці внутрішнього втручання наразі.
З 2014 року, коли розпочалися активні бойові дії, бойові зіткнення на державному кордоні та в контрольованих прикордонних районах, попри зайняття частини територій України незаконними збройними формуваннями, прикордонники стійко продовжують виконувати свої завдання з охорони державного кордону на ділянці відповідальності Донецького прикордонного загону.
Наразі в склад ділянки, що охороняється, входять і контрольні пункти в’їзду-виїзду, і блокпости, і бойові комендатури… Та окрім цих назв, що в журналістських матеріалах потім перетворюються на абревіатури (КПВВ, ОБПК) - все це, передусім, люди - справжні хоробрі військові, захисники меж України. Такими б я хотіла показувати їх, взаємодіючи з медіа. Конкретними людьми, з їх історіями, з їх повсякденною діяльністю, в яку не завжди входить ранкова кава, а, частіше, протидія незаконному переміщенню товарів, подекуди - зброї, боєприпасів та наркотиків, протидія тероризму і перетинанню лінії розмежування екстремістськими особами. Чоловіки та жінки, що наразі знаходяться навколо мене, виконують бойові завдання із супроводу та прикриття військових колон, здійснюють розвідувально-пошукові вилазки, несуть службу на блокпостах у спеку і морози…
Після подій 2014 року Маріуполь став символом стійкості перед РФ для всієї України. Тож символізм базування Донецького прикордонного загону саме в цьому місті є зрозумілим. Прикордонники цього загону для мене особисто - є уособленням захисту міста. Тому я хочу розповідати вам про тих, хто цілодобово знаходиться в готовності захищати українські міста і селища, про тих, що мають горде звання - прикордонники України.
