Про хвостатих чотирилапих побратимів - символи року прийдешнього - старший інструктор кінологічної служби Донецького прикордонного загону.
Нині прикордонниця, про яку я хочу вам розповісти,- старший інструктор кінологічної служби Донецького прикордонного загону, та початок її професійної історії - в самому дитинстві. Тоді Юлію дуже сильно покусав собака біля школи. Вона згадує - обличчя було замотане бинтами, але вона просила, аби ту собаку не карали за “провинність” - вже тоді Юля неабияк любила звірів. Собаки були в родині завжди, тож те, що вона обрала професію кінолога, особливим сюрпризом не стало. Служба для неї почалася тоді ще з Сімферопольського загону, Керченської паромної переправи. “Я спадковий прикордонник, з дитинства хотіла служити Україні”, - каже вона. “Там, дивлячись на всіх, визначила для себе - хочу бути саме кінологом”, - зазначає Юлія. Після закінчення кінологічного центру вона зрозуміла, наскільки важливо вчити теорію дресування, вчити психологію тварини. “Людина має дуже прагнути бути кінологом, дуже хотіти цього”, - каже прикордонниця, а також відмічає, що до кожної собаки потрібен особливий підхід - згідно з її характером, темпераментом.
“Наскільки звикає кінолог до свого чотирилапого побратима залежить від характеру людини, а от з собаками інакше - їм психологічно адаптуватися до іншої людини дуже важко”, - розповідає Юлія про вірність собак. Вони дуже сильно звикають, бо вірність, відданість - чи не основна риса собак, тож новому хазяїну доводиться шукати підхід, навіть в якійсь мірі доводити свою щирість і дружбу. Собака має вірити господарю, тоді й слухатися буде.
“Можна сказати, що собака - це повноправний прикордонник, адже так само ходить на роботу, виконує службові завдання, - каже Юлія і розповідає, що її собаки завжди полюбляли ходити на службу. - Тільки-но бачили, що я вдягаю форму - раділи неймовірно”.
Першу собаку прикордонниця отримала на день народження в свої чотири рочки, і та була її вірним другом протягом 17-ти років. “А от зараз у мене вдома самі дівчата”, - каже жартома Юлія, що має такий сильний характер, завдяки якому її беззаперечно слухаються чотирилапі прикордонники. Окрім тих, що на службі, де Юлія наразі займається координуванням виховання всіх собак - вдома її чекають ще три чотирилапі вихованці. До речі, бути собакою господарки-кінолога зовсім не те саме, що мати звичайного хазяїна. Тут не обходиться без постійного виховання і дресування. “Мої собаки слухняніші”, - посміхається прикордонниця. Вона тренує своїх собак постійно, повторюючи команди, контролюючи поведінку. “Собака змінює характер, підстроюючись під господаря”, - ділиться цікавим фактом кінолог, наголошуючи, що при вихованні тварини треба неабияку увагу приділяти і власній поведінці, аби не вимагати від чотирилапого друга гарних вчинків, якщо сам чиниш не добре.
А ще Юлія спростовує поняття “живуть як кіт з собакою”, адже вдома у неї є ще і кішка, однак відносини у неї з трьома собаками якнайкращі.
