Цей синдром не пройшов й повз мене - після трьох років знаходження в постійному стресовому середовищі в найтяжчі воєнні 2014-2017 роки на Донеччині. Після повернення до мирного життя деякий час я не міг зрозуміти: як же так, що в одній країні одні громадяни страждають, а інші в цей час веселяться й ні на мить не згадують про мільйони тих, хто страждає. Я багато чого ще не міг зрозуміти, але впорався.
Вже пізніше саме про ознаки синдрома пост-комбатанта я почув на науковій конференції, яку я проводив у Маріуполі, від доцента Дніпропетровського інституту МВС України Кирила Недрі. Тоді він звернув увагу на те, що наскільки важлива адаптація наших військових після повернення з війни у мирне життя. Пізніше я дізнався, що Кирило - один із кіборгів, який захищав Донецький аеропорт.
Тільки протягом 2014-2019 років до поліції надійшло понад 39 тисяч повідомлень про самогубства, з яких 469 повідомлень про вчинення самогубства саме військовослужбовцями, членами добровольчих батальйонів та колишніми учасниками АТО.
Так, у порівнянні з мирними громадянами - це всього більше одного відсотка, але на сьогодні спостерігається стрімке зростання таких самогубств, вчиненими колишніми учасниками військових дій. Зокрема, у 2014 році надійшло 9 повідомлень, у 2015 - 91, 2016 - 95, а в 2018 - вже 166.
Читайте також: В Украине заработал новый механизм распределения жилья для переселенцев, который уже используют в Мариуполе
І це тільки початок. Тисячі наших військових пройшли й досі проходять крізь пекло війни. Це наші громадяни, які на війну приїжджали не з концертами або в «турпоїздку у Краматорськ» на три доби. Це люди, які бачили смерть своїх друзів й все жахіття війни. Вони повертаються додому й не всі можуть знайти себе в мирному часі, тому їм вже сьогодні від всіх нас потрібна допомога. Інакше кількість наших захисників, які загинуть вже після закінчення військових дій, буде зростати з кожним днем, а разом з ними будуть страждати їх батьки, жінки й діти, прості оточуючі.
Тільки 29 випадків самогубств скоєно шляхом підриву гранати, всі загиблі раніше брали участь у проведенні антитерористичної операції на сході нашої країни.
Давайте думати про них вже сьогодні, бо завтра буде пізно.
Потрібно справжніх захисників нашої країни відокремити від тисяч інших «трьохдобових військових туристів», звільнені гроші спрямувати саме на їхнє матеріальне забезпечення та допомогу, на їхній відпочинок й психологічну адаптацію, можливо, на перенавчання з метою подальшого працевлаштування в мирному житті.
Читайте також: В Мариуполь прибыла 327-я колонна с гуманитарной помощью Рината Ахметова
Фото з відкритих джерел.