Вони тут на безлічі посад, відрізняються хіба що заправленим під зелений берет волоссям і наявністю макіяжу, адже, так чи інакше, вони - жінки й лишаються окрасою, де б не були. Мені хочеться говорити про них якомога більше - жінок в армії. Тих, що не жаліються на складнощі, а виконують свої обов'язки так, як і мають це робити.
Ольга Андріасян родом з Амвросіївки. Спочатку вибрала для себе цивільну професію менеджера-економіста, та вже в 2013 році вирішила спробувати себе в рядах ДПСУ. Хто знає, як доля так розпорядилася - щоб за рік до війни ця дівчина вже була в рядах зелених беретів.
Все почалося для неї з військового містечка, навчального центру ДПСУ "Оршанець". А в 2014 році, з початком війни, хотілося саме на Схід, зізнається дівчина. Хотілося бути трохи ближче до малої Батьківщини й допомагати, чим є змога. Також зазначає - прагнула бачити все, що відбувається на Сході України власними очима. Хотіла і бачить. Вона стала частинкою величезного оберега своєї країни.
Так вона опинилася в Маріупольському загоні морської охорони, а згодом - в Донецькому прикордонному загоні.
Нині Ольга - старший сержант Донецького прикордонного загону.
І знають тут дівчину не лише через сміливість рішень, а й завдяки її співочому таланту. Вона співає з семи років, навчалася в музичній школі, є лауреатом безлічі пісенних конкурсів. Виконує, здебільшого, українські народні й патріотичні пісні.
Співоча і красива, як сама Україна, Ольга прикрашає Донецький прикордонний загін своєю рішучістю та впевненістю у тому, що війна скінчиться неодмінно нашою перемогою.
