28 квітня з ініціативи міського голови Маріуполя Вадима Сергійовича Бойченка була створена Рада з історико-культурної спадщини Маріуполя. Оскільки я брала безпосередню участь в цьому процесі, хочу більш докладно розповісти про цю подію. Після ситуації, пов’язаної з Міським садом і з метою уникнення подібних протиріч мер наголосив, що хоче створити новий орган, куди увійдуть люди, які присвятили своє життя вивченню історії міста Маріуполя та збереженню його архітектурно-культурної спадщини. Вони ж увійдуть і до містобудівної ради, щоб також давати свої рекомендації з точки зору поверховості забудови та об’єктів, які мають архітектурну цінність для міста. Представники ради системно займатимуться питаннями збереження пам’яток архітектури та об’єктів культурної спадщини. Водночас говорили і про створення історико-опорного плану, який затвердили на рівні області та міністерства. Він включає 75 об’єктів історико-культурної спадщини національного та місцевого значення. З них виділили 40 об’єктів, які мають особливу цінність для нашого міста та вимагають термінового втручання для їхнього збереження. Саме ці об’єкти будуть представлені в рамках програми «Велика реставрація», ініційованої президентом України Володимиром Зеленським. Як відомо, ця програма ще не запущена, але в бюджеті на неї вже закладено фінансування в розмірі 1,5 мільярда гривень.
Важливо, що під час створення Ради з історико-культурної спадщини Маріуполя було вирішено розпочати процес створення музея просто неба – «Маріупольського світлого некрополя», який стане унікальним туристичним магнітом Маріуполя. Мер наголосив, що історія повинна бути очищена від політики, залишатися мають лише факти. До того ж Вадим Бойченко зазначив, що музеї сьогодні повинні відповідати запитам сучасного суспільства, тому їхня робота вимагає поновлення. Разом з тим в Маріуполі очікується створення масштабного музейного проєкту «Порт Культур», над яким працювали 4 роки. Саме в 2021 році міський голова розраховує отримати фінансову підтримку від європейських партнерів на його будівництво.
Окремо хочу розповісти про тих маріупольців, які увійшли до складу Ради з історико-культурної спадщини Маріуполя. Це український громадський діяч, журналіст, голова громадської організації «Архі-Місто» Андрій Марусов. Саме завдяки його та волонтерським зусиллям вже рік проводилася робота із збереження та упорядкування маріупольського некрополя. Членкинею ради стала і Олена Дейниченко завідувачка відділу інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотеки Маріупольського державного університету та відома краєзнавиця міста. Завдяки краєзнавчим прогулянкам з Оленою Василівною Дейниченко у багатьох містян значно виріс інтерес до історії та архітектури Маріуполя. До складу ради також увійшла і Чапні Надія – голова Маріупольської грецької спільноти. За 24 роки Надією Андріївною проведена дуже велика робота з багатьох напрямів, пов’язаних з відродженням культурно-історичних коренів грецької діаспори України. Радію, що і я стала частиною Ради з історико-культурної спадщини Маріуполя, адже одним з найголовніших векторів в моїй діяльності завжди залишалася історія та культура міста, збереження архітектури, проведення екскурсій, популяризація міської історії, організація та участь у загальноміських проєктах, присвячених цим питанням. Водночас діяльність громадської організації «Фонд збереження культурної спадщини Маріуполя» (є заступницею голови) цілком і повністю відповідає меті та завданням новоствореної ради. На жаль, вчора на зустріч не змогли прийти відомий маріупольський мистецтвознавець Олександр Чернов та єдиний професійний археолог Маріуполя В’ячеслав Забавін, які теж стануть членами першого в Маріуполі історичного органу. Важливо, що Рада не є
закритою і склад її може розширюватися.
Докладніше про те, які саме архітектурні об’єкти було вирішено представити у програмі «Велика реставрація» та якими проєктами займатиметься Рада з історико-культурної спадщини Маріуполя найближчим часом розповім трохи згодом.
