Найперше завдання – попередити, а не документувати наслідки
Система стоп-контролю, яка була проваджена на Донеччині з початком терористичної агресії, не припиняє доводити свою доцільність. Виявлення учасників незаконних збройних формувань та їхніх посібників, припинення масового потоку зброї та боєприпасів з прифронтового регіону до мирних територій, затримання зловмисників, які скоїли злочин та вирішили втекти від відповідальності, – саме завдяки пильності правоохоронців на блокпостах значну частину цих правопорушень вдається своєчасно викрити.
Тільки за 10 місяців цього року співробітниками територіальних підрозділів поліції на спільних блокпостах було виявлено понад 2,5 тисячі правопорушень. Затримано більше 250 осіб, які порушили закон за різними напрямками – хтось сприяв смерті людей на Донеччині, будучи учасником бандформування, хтось перевозив вибухівку, аби підірвати її у мирних регіонах країни. Хтось скоїв важкий злочин та намагався втекти. Але всіх їх вдалося затримати вчасно.
На щастя, все більше людей, які розуміють, що внутрішній контроль, огляд транспорту, питання правоохоронців «хто, коли, з чим і навіщо виїжджає до того чи іншого населеного пункту», – це не посягання на особисті справи людей, це найефективнішій спосіб попередити трагедії.
Нині на території Донеччини 27 блокпостів, де несуть службу поліцейські спільно з бійцями Нацгвардії України, перевіряючи щоденно шалений потік транспорту та людей.
Але якщо мешканці Донеччини скаржаться на черги на блокпостах, то правоохоронці, які цілодобово несуть там службу, продовжують працювати – під спекою чи, навпаки, у мороз. І скаржитися права не мають, бо знають: від їхньої пильності залежать життя тисяч мирних мешканців.
Завдяки принциповій позиції керівництва ГУНП в Донецькій області та підтримки місцевих мерів, більшість блокпостів за останні два місяці отримали цивільний, а головне – зручний та безпечний «вигляд». У найкоротші терміни блокпости були повністю приведені до ладу та оснащені всіма необхідними модулями та системами для служби правоохоронців та переміщення людей в нормальних умовах.
Особисто я, прямуючи на роботу щоденно, прохожу стоп-контроль одразу на двох блокпостах. Зазвичай це лише хвилина або дві твого часу. Іноді, у час пік, довше. Згодна, очікувати своєї черги важко, але, повірте, ще складніше - безперервно нести службу в таких умовах, і найстрашніше – бачити та відчувати наслідки, які може завдати одна непомічена граната, завезена до міста.
