Усі ми з нетерпінням чекаємо на надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), про що ми писали раніше. Для декого це житло стане першим придбаним нерухомим майном. На нашій Гарячій лінії ми часто чуємо запитання: а чи треба буде мені платити податок, якщо я купую житло вперше?
Відтак, згідно п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Розмір збору на обов’язкове державне пенсійне страхування становить 1% від вартості житла.
Які останні зміни відбулись у законодавстві?
26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі — Постанова № 866).
Відповідно до пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій від 3 листопада 1998 р. № 1740 (в редакції Постанови № 866) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
За наявності перелічених документів, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Проте, внутрішньо переміщені особи позбавлені можливості надати довідки з місць проживання (після 1992 року), які є тимчасово окупованою територією згідно з Указом Президента України від 7 лютого 2019 року №32/2019, а також внесені до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (згідно з Додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»).
Тож, єдиною можливістю реалізувати своє право – є звернення до суду.
Для цього необхідно:
- Звернутися до Пенсійного фонду України із заявою про повернення помилково сплачених грошових коштів. У заяві необхідно зазначити неможливість отримання довідки з місць проживання (після 1992 року), посилаючись на Указ Президента України від 7 лютого 2019 року №32/2019 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085
До заяви додати:
Копію паспорту та ідентифікаційного коду;
Копію квитанції про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджує придбання квартири вперше (яку можна оформити онлайн на сайті Держреєстру за наявності Електронного цифрового підпису або у будь-якому ЦНАПі).
Також можна звернутися до обласних управлінь АТ «Державний ощадний банк України» у Луганській або Донецькій областях відповідно із запитом інформації про невикористання житлових чеків за місцем реєстрації у вказані періоди. Оскільки, відповідно до Постанови Правління НБУ N 179 від 27.04.2000 на приватизаційні депозитні рахунки зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Після чого, надати цю відповідь разом із заявою до ПФУ.
- Отримати письмову відмову від ПФУ та звернутися до адміністративного суду.
Судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Яка наразі існує судова практика?
Відтак Окружний адміністративний суд міста Києва у своєму рішенні від 25 травня 2021 року (справа № 640/33491/20) зазначив:
«… постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020 року.
З аналізу змісту наведених норм слідує, що особа, яка вперше придбає житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов`язком.
Разом з тим, суд враховує що у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору».
Цим рішенням ОАСК задовольнив повністю адміністративний позов та визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у формуванні подання про повернення покупцеві помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Так само, адміністративні позови були задоволені рішеннями за справами №№ 640/33295/20 та 640/2464/21 .
ОАСК, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.08.2018 (справа № 819/657/17) зазначив:
«Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами…»
Аналогічно Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позови за справами № 520/4273/21 та 520/2724/21.
У наведених справах суд так само зазначає, що:
«Відсутність ж механізму перевірки органами ПФУ інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі — продажу нерухомого майна…
Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17), 20 березня 2018 року (справа №819/1249/17), від 19 червня 2018 року (справа №607/14722/16-а), від 28 листопада 2018 року (справа № 813/1126/17)…»
Позитивна практика існує і при задоволенні аналогічних позовів Львівським окружним адміністративним судом, наприклад, у справах №№ 380/4409/21 , 380/4392/21 та 380/3892/21 , Хмельницьким окружним адміністративним судом у справі № 380/4392/21 , Тернопільським окружним адміністративним судом у справі № 500/1630/21 та Чернівецьким окружним адміністративним судом у справі № 600/1887/21-а тощо.
Зазначаємо, що за всіма вищенаведеними справами договори купівлі-продажу були укладені вже після набрання чинності Постанови № 866. Метою цієї постанови було врегулювання ситуації з поверненням “пенсійного” збору — передбачалось, що покупцю доведеться збирати додатковий пакет документів, зате можна обійтися без звернення до суду.
Проте, наразі для внутрішньо переміщених осіб ця ситуація залишається неоднозначною та такою, що потребує врегулювання.
Після того, як Ви отримали на руки оригінал судового рішення, Ви можете знову звертатися до Пенсійного фонду із заявою про повернення помилково сплаченої суми збору на підставі рішення суду.
