Рідні азовців Дмитра Самченка та Олександра Дахненка, які понад рік не мали жодної інформації про долю своїх близьких, дізналися про їхню важку ситуацію завдяки інтерв'ю російської правозахисниці на YouTube.

За її словами, захисники Маріуполя, які опинилися в полоні після виходу з "Азовсталі" у травні 2022 року, перебувають у СІЗО №1 Ростова-на-Дону. Їхні тіла носять сліди від тортур: спини розполосані нагайками, а на шкірі помітні сліди від електрошокерів. Ця інформація стала відома "Українській правді. Життя".

Мама Олександра Ольга і сестра Дмитра Юлія дізналися про ці звірства після того, як ув'язненим обрали запобіжний захід і розпочали сфабриковане слідство, змусивши їх під тортурами дати неправдиві свідчення про "вбивство цивільних".

Наразі жінки звертаються до міжнародної спільноти з проханням терміново отримати інформацію про стан здоров'я своїх рідних та включити їх до наступного обміну військовополоненими.

Дмитро Самченко, відомий за позивним Моноліт – молодший сержант підрозділу "Азов," родом із Бородянки. Разом зі своєю старшою сестрою Юлею Дмитро виріс у цьому місті, що розташоване в Бучанському районі Київщини. Незважаючи на вроджену ваду серця, через яку військкомат спочатку відправив його додому, Дмитро вирішив стати добровольцем у "Азові," паралельно навчаючись на правознавця в університеті.

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Дмитро став на захист Маріуполя. Його рідна Бородянка швидко опинилася під окупацією, але сім’я Дмитра встигла евакуюватися за кілька днів до вторгнення російських військ, які потім зруйнували їхній будинок.

Читайте також: ЗСУ вщент рознесли піхоту та бронетехніку біля Новомихайлівки

17 травня 2022 року Юлія востаннє отримала повідомлення від брата, в якому Дмитро надіслав кілька своїх фотографій. Наступного дня вона побачила його на відомих кадрах, де бійці "Азову" виходять з території "Азовсталі."

Лише в грудні 2022 року Юлія дізналася від військового, який повернувся з полону, що Дмитра перевели до СІЗО №2 у Таганрозі після обміну командирів. У травні 2023 року звільнені азовці повідомили, що чули позивний "Моноліт" у Таганрозі, але про стан його здоров’я нічого не знали.

Відновити зв'язок з братом Юлії вдалося лише у серпні 2024 року, коли російська правозахисниця Ольга Романова повідомила про тортури електричним струмом, вибите "зізнання" та переведення Дмитра до Ростовського СІЗО №1.

А ось Олександр Дахненко, 21-річний киянин, приєднався до полку "Азов" наприкінці 2021 року, за кілька місяців до початку великої війни. Він вирушив до Маріуполя, де став частиною оборони міста. Наразі Олександр перебуває у полоні значно довше, ніж служив.

Читайте також: Новий успіх ЗСУ під Покровськом: де наші сили змогли відновити контроль над позиціями

У Маріуполі він рідко виходив на зв'язок, і його родина могла лише спостерігати в новинах, як російські війська обстрілюють місто фосфорними боєприпасами та скидають важкі бомби на "Азовсталь". Олександру вдалося вижити під час важких боїв і, вийшовши з "Азовсталі" у середині травня, він попередив про це свою маму. Після цього він потрапив до колонії в Оленівці, звідки приходили невеликі повідомлення з невідомих номерів, а також була інформація про теракт у "бараку 200", де, на щастя, Олександр не перебував.

Протягом 2,5 років Ольга, мати Олександра, не бачила жодних фото чи відео з сином на російських каналах і не була готова шукати пропагандистські відео з фейковими інтерв’ю та знущаннями.

Лише 8 серпня вона дізналася про стан сина через інтерв'ю Ольги Романової, російської правозахисниці, яка проживає в Берліні та була визнана "іноагентом" у росії. Ольга Романова повідомила про тортури, які пережив Олександр. Вона одразу впізнала інформацію про свого сина ще до того, як було назване його ім’я.

Наразі родичі полонених захисників Маріуполя звертаються до міжнародної спільноти з проханням терміново отримати інформацію про стан здоров'я своїх рідних та включити їх до наступного обміну військовополоненими.

Раніше ми повідомляли, в окупованому Маріуполі невідомі атакували "голову" міської ради.

ФОТО: з відкритих джерел