Цього року українські військові фіксують справжнє нашестя гризунів. Миші заповзають не лише в житлові будівлі – їх безліч у бліндажах та окопах, вони згризають амуніцію та обладнання, знищують запаси їжі та кусають людей. Кадри, які публікують наші захисники, жахають – полчища мишей буквально «захоплюють території» та знищують все на своєму шляху.
У таких умовах звичайні методи боротьби з гризунами вже не допомагають, але полювати на них потрібно – всім відомо, що миші, крім побутових проблем, приносять ще й небезпечні захворювання та інфекції. Що розповідають військові та яку протидію обирають, читайте у матеріалі mrpl.city.
Читайте також: Найближчі тижні стануть вирішальними: чим для росіян обернеться наступ на Авдіївку
Найбільша проблема – миші
Українські фотографи Костянтин і Владислава Ліберови, які у своїх світлинах документують події війни, опублікували нові кадри з Донеччини. Після розмови з військовими розповідають: наразі головна проблема для наших оборонців – це миші.
«Їх тисячі, і вони навіть не бояться нас. І якби ж вони просто жили з нами. Але вони гризуть тобі пальці, поки спиш, з’їли кабель від старлінку, спорожняються в каску», - цитують фотографи слова військового.
Вони розповідають, що минулого року такого нашестя не було, і військові намагаються вирішити проблему, хто як може. На більш віддалених позиціях заводять котів, а «на нулі» використовують мишоловки. Отрута проти мишей має свої мінуси – мертвих гризунів потім важко знайти, а їхній сморід поширюється на увесь бліндаж.
Відео та фото з навалою мишей публікують і самі військовослужбовці на своїх сторінках у соцмережах. Один з українських воїнів показав, як гризуни ховаються у сумках та особистих речах.
Іноді гризуни заповзають навіть у безпілотники та іншу коштовну техніку, а один з військових зняв на відео свій рюкзак, який нагадує обстріляну амуніцію. Насправді ж, з ним розправилися миші.
Військовий київської бригади територіальної оборони Збройних сил України Олександр Жуган розповів, що миші згризають дроти, павербанки, пляшки з питною водою, монтажну піну. Вони у тарілках, стінах бліндажа та всюди, куди можуть дістатися. За словами захисника, кішка з кошенятами, яка живе поруч, з такою кількістю гризунів впоратися не можуть, тож військові у прифронтових містах скупають усі запаси ефірної олії перцевої м'яти, яка має відлякувати мишей.
«Активні бойові дії відлякали хижаків – котів, сов. У нас тут одна кішка стресостійка лишилась. Але її явно мало на ці мільярди мишей», – пише Олександр Жуган.
Читайте також: ЗСУ відбили 15 атак на Мар’їнському напрямку та стримали наступ окупантів під Бахмутом – карта
Чому кількість мишей росте
Причин для такого явища багато, адже воно стається не вперше – навалу гризунів вже фіксували у 2015 році. Тоді біологи говорили про велику кількість корму на полях для мишей, а також зменшення хижаків, яких налякали бойові дії.
«Такому вибуху популяції є кілька причин. По-перше, засіяні поля минулого року не прибрали, і у гризунів було багато корму. По-друге, бойові дії непокоїли хижаків, які регулюють кількість мишей – сов ти лисиць, і вони облишили ці місця», – пояснював біолог, старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України Ігор Загороднюк.
Крім того, нашестю мишей сприяє аномально тепла осінь. Фахівці тим часом нагадують, що миші – це не лише шкідливі гризуни, які доставляють багато побутових проблем, а й переносники туляремії та лептоспірозу.
«Саме у Луганській та Донецькій областях є постійні осередки цих інфекцій. Заразитися можна через уживання сирої води з відкритих водойм, через їжу, до якої мала доступ хвора тварина, а також через контакт з навіть мертвим гризуном», – розповідав для «Радіо.Свобода» одеський біолог Дмитро Соколовський.
Він зазначив, що різновиди туляремійної бактерії, які циркулюють в Україні небезпечні – при захворюванні у пацієнтів від двох до чотирьох тижнів тримається температура 38-40°С, хворі переносять болі, в них збільшують лімфовузли. Проте смертність в цих випадках низька - менше одного відсотка.
Ще більше загроз приховує лептоспіроз – 30-35 % пацієнтів від нього помирають, адже бактерія викликає інтоксикацію, яка вражає нирки, печінку, серцево-судинну та нервову систему.
Тому за ініціативою науковця Національного науково-природничого музею НАН Ігоря Загороднюка спеціалісти ще у 2015 році розробили пам’ятку для військових. У ній є кілька блоків – “Безпека харчування і пиття", “Безпека при поводженні з гризунами і їхніми трупами” та “Симптоматика захворювань і заходи з локалізації й дератизації”.
Крім того, біологи розповідають, що мишине нашестя вщухає з приходом морозів, і холодну зиму більшість гризунів не витримує.
Нагадаємо, раніше mrpl.city розповідав, як осіннє-зимова погода впливатиме на контрнаступ ЗСУ.
Фото: з відкритих джерел