Масова роздача повісток на вулиці, пляжах, блокпостах, АЗС чи інших місцях викликала обурення серед українців.

Як зазначають у командуванні Сухопутних військ, вручити повістку може не лише представник центру комплектування, передає ТСН.

«Це можуть бути і голови ОТГ, може бути керівник організації, де працює військовозобов'язаний, може бути уповноважена особа, яка працює разом із територіальним центром укомплектування. Вручити повістку можуть у будь-якому місці», - розповів начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

При цьому, якщо людині вручили повістку, це не означає, що відразу відправляють на фронт. Їх вручають, щоб внести інформацію про особу до військкомату. Та й навіть якщо людина є у базі, це не гарантія того, що її візьмуть до лав ЗСУ.

«Призиваємо лише тих громадян, які мають досвід проходження військової служби або навчальних зборів. А громадяни, які також підлягають мобілізації згідно ІЗ законодавстВОМ, але не мають такого досвіду, призиваються тільки до навчальних військових частин», - додав Роман Горбач.

Завдяки мобілізації, в країні зараз немає проблеми доукомплектації військових частин. У деяких районах є навіть черги з людей, які чекають, аби їх викликали на службу.

Військовий психолог Андрій Козинчук вважає, що вручення повістки не має бути методом покарання. Адже це є знеціненням професії військового, а також це є неефективним.

«Я проти того, щоб ми послуговувалися каральними методами. Є набагато кращі методи. Наприклад, заохочення. Тому що карати повісткою психологічно сприймається так: коли тебе хтось карає, ти відчуваєш загрозу, ти починаєш захищатися, твоя психіка захищається, і людина робить все можливе - або втекти, або «побити». І немає ніякого ефекту», - пояснив військовий психолог.

Експерт додає, що коли вручили повістку, людина повинна прибути за тією адресою, яка зазначена, для того, щоб пройти медобстеження і співбесіду.

«Є декілька варіантів, коли людина не проходить службу. По-перше, якщо це професія, яка виключає проходження служби (Укрзалізниця, ДСНС, працівник банку). По-друге, стан здоров'я. Чи може людина це робити? Є два варіанти: 1. Йти проходити службу. 2. Йти до свого адвоката, юриста і оскаржувати те, що ти не йдеш», - розповів Андрій Козинчук.

Більше новин читайте в нашому Telegram-каналі.

Раніше ми повідомляли:  Заборона на пересування чоловіків Україною: що відомо?