Художник з Маріуполя Дмитро Вовк для муралу про своє місто використав 20 літрів фарби та 50 балонів спеціальних барв для графіті. Стінопис створює біля центру «ЯМаріуполь» у Львові. На муралі Дмитро зобразив «Азовсталь», Драмтеатр, а також захисників та мешканців міста Марії. Більше про ідею і процес створення - у матеріалі "Своі.city".

Повернення додому
- Я отримав замовлення від Львівської і Маріупольської міських адміністрацій створити мурал, присвячений захисникам Маріуполя. Ідея була в тому, щоб показати героїзм як військових, так і звичайних людей. Також було дуже важливо зобразити надію на повернення додому - власне, мурал так і називається. На першій частині мурала можна побачити героїзм військових, які захищали “Азовсталь”, на другій частині зображена евакуація місцевих мешканців.
Поряд є малюнок бомбосховища, в якому мати захищає свої дітей, а на останній частині є наш “Сталевар”, військові з українським прапором, відомі будинки зі шпилями і люди з валізами, які повернулись додому. Все це супроводжується малюнками голубів з нашої площі Свободи - вони символізують все те, що і зазвичай.
Я працював над цим муралом 2 тижні. Коли люди проходили повз, вони казали: “Ми повернемось, а малюнок залишиться”. У них вже є більше впевненості в тому, що вони зможуть поїхати додому. Цього ми і хотіли - щоб малюнок надихав людей, давав їм сили вірити в ЗСУ і у своє повернення.
Маріупольці краще розуміють, про що цей мурал, але усі сюжети на ньому є загальновідомими. Наприклад, напис “Діти” біля Драмтеатру. Але хочеться, щоб проходячи повз, люди частіше згадували про трагедію Маріуполя. Бо одна половина українців постійно про це задумується, а інша може навіть не ходити до бомбосховищ. Важливо, щоб усі пам’ятали про події в Україні.

Розмалюю стіну “Азовсталі”
Подорожуючи Україною, я думаю про те, що хочу повернутись до Маріуполя. Це комфортне, затишне і спокійне місто біля моря, якого мені не вистачає. Там усі люди були “при справі”, але їх нічого не відрізняє від мешканців Львова. Ми - українці, єдині. Мені боляче, коли я згадую про мій зруйнований дім, але я повернуся туди одразу ж, коли буде можливість. Мені не треба грошей для цього - дайте мені матеріали і я сам все відбудую. Також після повернення додому я хотів би розмалювати 2-кілометрову стіну “Азовсталі” зображеннями українських письменників і їхніми цитатами. Раніше за неї неможливо було домовитись, але думаю, що тепер це зміниться.
Зараз доводиться постійно переїжджати. Десь вдається знайти безкоштовне житло, десь можна його орендувати трохи дешевше. Але зараз хочеться зупинитись у Львові, аби почати освоюватись хоч десь.

Хай там як, але у Львові залишиться моя робота… Щонайменше на 10 років, допоки не почне висвітлюватися. Війна закінчиться, а мурал буде тут.