Євген Булацик — командир бригади тактичної авіації імені Петра Франка. Він брав участь у бойових діях ще з 2014 року. Під час одного з вильотів пілоту вдалося посадити підбитий ворогом літак та доставити необхідні розвіддані, які допомогли тоді звільнити Краматорськ та Слов’янськ. Він був одним із тих, хто прикривав вертольоти, що евакуювали поранених воїнів з Маріуполя у 2022 році.
24 лютого 2022 року Євген Булацик був в Києві на курсах підвищення кваліфікації.
«О 5 ранку був дзвінок сина з Харкова. Він сказав: “Тато, нас бомблять”. А через хвилину дзвінок заступника і він у слухавку кричить: “Повітря, повітря, все падає!” Я зібрав речі, скочив у машину і на Старокостянтинів. Коли приїхав, побачив що відбувалося: літаки злетіли, хлопці сідали, хто як міг і в чому були, але вивели їх з-під удару. Я був вражений і гордий тим, що навіть без мого керівництва бригада спрацювала, як один єдиний чіткий механізм», — згадує командир.
У перший день повномасштабного вторгнення льотчикам бригади вдалося вивести з-під ворожих ударів усю діючу авіатехніку, що перебувала на аеродромі.
«Це основне завдання, коли наноситься масштабний ракетний удар і ми впоралися. Постраждали у перші дні тільки ті літаки, що вже не підлягали ремонту, тож росіяни виконали функцію хибних цілей, якщо можна так сказати», — каже Булацик.
Бригада брала участь у кількох ключових військових операціях, які суттєво повпливали на подальший хід бойових дій, серед них — знищення сил ворога на острові Зміїний та звільнення Давидового Броду на Херсонщині.
Також бригада імені Петра Франка брала участь у таємних операціях по перекиданню підмоги вертольотами у Маріуполь та по евакуації поранених бійців. Пілоти проводили демонстраційні дії, відволікаючи ворожі сили протиповітряної оборони від гелікоптерів ЗСУ, а також шукали цілі для майбутніх ударів.
«Щоденно наші льотчики вилітають на ураження наземних сил противника, працюємо і під Бахмутом. Потихеньку вивчаємо район бойових дій на лівобережжі Херсона, Донецький напрямок, Мелітопольський, Маріупольський. Потихеньку, але ми свою роботу зробимо. Коли запитують: скільки у тебе бойових вильотів? Відповідаю: недостатньо, бо ми досі воюємо. Але коли виженемо ворога з нашої землі, коли будуть підписані гарантії безпеки, що вони не сунуться на нашу землю найближчих мільйон років, тоді я, можливо, порахую і скажу: все, достатньо, я свою роботу зробив!» — каже командир Євген Булацик.
