На сьогодні проблема реалізації врожаю лишається однією з найбільш  болючих на Донеччині. За словами заступниці директорки Департаменту агропромислового розвитку Донецької ОВА Олени Рибакової у регіоні під урожай наступного року озиминою запланували засіяти 122 тисячі гектарів. Водночас осінній збір врожаю аграрії області вже майже закінчили: обробили 364 тисячі гектарів, які змогли засіяти. Більшість полів у регіони обробляти нині неможливо: це або зона бойових дій, або територія, що не розмінована.

Про програму компенсації за розмінування земель та яким буде врожай на Донеччині – більше у матеріалі.

Читайте також: Зерно як зброя - росіяни викрадають врожай з Маріуполя, а Україна шукає нові шляхи експорту

Цьогоріч деякі зернові вродили рекордно, розповідає заступниця директора обласного департаменту агропромислового розвитку.

"Рекордна врожайність й по пшениці, й по кукурудзі була на деяких ділянка. Можна сказати, що не дивлячись на війну, погодні умови своїм чередом йдуть й врожайність цього року непогана. Коли зберуть кукурудзу й соняшник, на частині цих площ посадять озимі культури, ті, що не досадили, і ярові, це вже буде весною наступного року", — розповіла заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку Донецької обладміністрації Олена Рибакова.

За статистикою до повномасштабного вторгнення Донеччина збирала понад два мільйони тонн зернових на рік. Врожай за останні три роки змінювався так:

- 2,2 мільйона тонн зернових у 2021 році,

- 692 тисячі тонн у 2022 році,

- 546 тисячі тонн у 2023 році.

Крім цього, соняшника цього року зібрали більше ніж минулого, та все одно втричі менше "довоєнних показників":

- 778  тисяч тонн у 2021 році,

- 177 тисяч тонн у 2022 році,

- 226 тисяч тонн у 2023 році.

"Донецька область найбільш віддалена область від шляхів реалізації зерна на експорт. Для наших аграріїв були знищені напрацьовані роками логістичні ланцюги, шляхи  реалізації зернових та олійних культур. Ця проблема реалізації сільгосппродукції всеукраїнська у зв'язку з тим, що "зерновий коридор" у нас не працює й дуже малу частку сільськогосподарську продукцію можна вивезти морем, але потроху також працюють автомобільний та залізничний транспорт", — пояснила Олена Рибакова.

Ціни значно впали. Заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку Донецької обладміністрації запропонувала порівняти вартість українського зерна у 2023 і до повномасштабного російського вторгнення:

Читайте також: «Риби немає, хліб їсти неможливо» - маріупольці скаржаться на дорогі та неякісні продукти

Під урожай наступного року в цьому році запланували засіяти 122 тисячі гектарів, три чверті вже посіяли, наводить вона дані.

Попри війну роботи на землі продовжуються. Так, на полях поряд з містом Покровськ фермери після збирання врожаю соняшника планують сіяти озимину.

На питання про міни та боєприпаси комбайнер Олександр відповідає: ці території вважають більш-менш безпечними, та комбайнери разом з тим працюють удвох, в чотири ока легше помітити боєприпас у полі.

"Ми по весні готували озиму, понад нами пролетіло дві ракети, якось страшно було. Й тоді в полі знаходимо ракети. Сіяли  нещодавно — також осколок стирчав, ледве сівалкою колесом не наїхали. Їздимо у двох, напарник дивиться і я дивлюсь", — розповідає комбайнер Олександр Клімов.

Як відомо, Донеччина досі не входить в план агророзмінування, тож всі землі, де йшли бої, була окупація або наближені до лінії фронту — небезпечні.

Наступного року, за планом уряду, на Донеччині має запрацювати програма компенсації аграріям витрат за розмінування сільськогосподарських земель, розповідає Рибакова.

Читайте також: Росіяни фурами вивозять українське зерно з Маріуполя

За статистикою, площа полів, які потрібно обстежити саперам, складає 61,5 тисячі гектарів сільгоспземель: це деокуповані території (Лиманська та Святогірська громади), а також райони, де йдуть бойові дії території. Проте наразі, поки не закінчиться активна фаза бойових дій, обласна влада визначила під першочергове розмінування, за даними Рибакової, 21 тисячу гектарів.

"Донецька ОВА визначила ділянки, які віддалені від бойових дій, які вже не за 20 кілометрів, а й більше від лінії зіткнення й які можна обстежити й розмінувати. І площа таких земель, які навіть під час війни можна розміновувати й повертати до сільськогосподарських робіт, складає 21 тисячу гектар. Це перша черга", — пояснює Рибакова.

Фото: з відкритих джерел