«Маріупольське» питання в темі створення об'єднаних територіальних громад останнім часом підіймається все частіше, передає MRPL.CITY.
Президент України Петро Порошенко підписав Закон №6466, який зобов'язує міста обласного значення приєднувати до себе довколишні населені пункти. Підписання ж головою Донецької ОДА Павлом Жебрівським змін до Перспективного плану передбачає створення 25 «міських» ОТГ. Де-юре, у Маріуполя з'являється можливість приєднати до себе затверджені в Перспективному плані Старо-Кримську селищну та Покровську, Бердянську, Виноградненську сільські ради. Де-факто - питання, як і раніше, залишається відкритим. І поки мешканці громад самі не визначаться, з ким створювати ОТГ, справа не зрушить з мертвої точки.
Читайте також: Создание Мариупольской ОТГ стало на шаг ближе
Селам приєднуватися до міст вигідно і перспективно - такий висновок можна зробити за підсумками дискусії, проведеної Донецькою облдержадміністрацією спільно з Донецьким Центром розвитку місцевого самоврядування та за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Вона мала назву «Навіщо селам об'єднуватися з містом» та проводилася 22 травня в Маріуполі. Учасники дискусії почули аргументи «ЗА» і «ПРОТИ» об'єднання сільських рад з містами обласного значення. У підсумку, кількість скептиків зменшилася вдвічі.
Три варіанти об'єднання для Покровської та Бердянської сільських рад
Рішення про створення ОТГ приймають мешканці на громадських слуханнях, а після - депутати на пленарних засіданнях. На сьогоднішній день у цих сільських рад є три шляхи розвитку подій: об'єднатися з Маріуполем, об'єднатися з Мангушем, або створити свою маленьку ОТГ.
Голова Мангушської райадміністрації Дмитро Черниця в телефонній розмові роз'яснив свою позицію з цього питання: потрібно прагнути до того, щоб кожен виконував свої функції, тобто «місто окремо» - «село окремо»: «Так, у нас не може бути такого театру, як в Маріуполі, але у нас розвиваються і культура, і спорт, і школи, і наші діти займають перші місця в Україні. Ми розвиваємося. Сьогодні кожен повинен займатися розвитком свого регіону. Ви до нас будете приїжджати відпочивати, поїсти екологічно чистої полунички, картопельки. Ми до вас будемо приїжджати за якимись товарами, за якимись видами послуг, відпочинку».
Також Дмитро Черниця розповів про своє бачення розвитку ситуації: «Ми згодні з тим Планом перспективного розвитку, в якому Мангушська громада повинна складатися з 8 рад, де ніхто не випаде - ні Приазовська, ні прибережні ради... Ми бачимо розвиток громади в сільськогосподарському напрямку. Сьогодні збираємо позачергову колегію, на якій будемо приймати рішення звернутися до губернатора, до Верховної Ради, до Кабінету Міністрів і народного депутата Дмитра Лубінця. На розгляд засідання колегії винесемо питання: «Про незгоду щодо внесення змін до Перспективного плану формування Мангушської територіальної громади». Проект уже готовий, там підпишуться і районна рада, і всі голови рад, я впевнений однозначно, - це 8 рад «ЗА» єдину територіальну громаду. Будемо все це відправляти. Тобто, всі 8 рад за одну громаду».
В свою чергу, мешканець села Покровське, представник ініціативної групи зі створення ОТГ Артем Мамонтов повідомив: «До останнього часу Мангуш «бився» за нас, приїжджав Дмитро Черниця, доводив, що потрібно зберегти єдину громаду. Але яка перспектива? У Мангуш возити дітей? Школа на відстані 1 км і 15 км - велика різниця. Покровське ж безпосередньо знаходиться в межах Маріуполя, приєднуватися до Мангуша нераціонально. Нам краще йти іншим шляхом - об'єднуватися з містом. Ми хочемо зробити краще в своїй громаді».
Також Артем Мамонтов повідомив, що з боку Бердянського надходила пропозиція об'єднати тільки дві сільські ради. Позиція деяких членів громади така: можна спочатку створити маленьку спільну громаду, а потім вже вирішувати, до кого приєднатися. «Ми опонували своїм односельцям, що Бердянська громада сама по собі не спроможна. При негативному фінансовому результаті їхньої громади і слабкому нашому, ми не зможемо утримувати цю громаду. Припустимо, «бідні» з «жебраками» вирішили об'єднатися - у нас повинні бути свої інфраструктурні об'єкти - лікарня, пожежна частина... У нас повинно вистачати грошей на власне утримання. Потрібно не жити на субвенції, а самим себе розвивати», - підкреслив ініціативний член громади.
Ситуація, коли об'єднуються неспроможні громади, не нова для України. Начальник департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА Людмила Биченко на конференції розповіла, що такий досвід уже є у мешканців Тернопільської області. Там об'єднувалися невеликі сільські ради. Але коли вони на практиці побачили, що їхніх фінансових можливостей не вистачає для покриття витрат, не кажучи вже про розвиток, почали замислюватися про об'єднання з великими населеними пунктами. «Наше бажання - щоб ми з вами заздалегідь передбачили ці проблеми. Щоб коли громада сформувалася - вона могла нормально реалізовувати проекти розвитку», - пояснила Людмила Биченко.
Директор департаменту також зазначила: «Однак, кожен випадок треба розглядати окремо, і кожна громада, навіть після об'єднання, йде у своєму напрямку. Донецька ОДА не виступає «ЗА» або «ПРОТИ» створення громад у певному форматі. Ми діємо відповідно до законодавства та методики, розглядаємо можливості та перспективи об'єднання».
Яка ж позиція Маріуполя щодо можливого об'єднання з Покровською та Бердянською сільськими радами?
Маріуполь бачить у створенні ОТГ можливість розвитку як міської, так і сільських громад. При цьому мешканцям Покровської та Бердянської сільрад був представлений план розвитку їхніх населених пунктів. Головний спеціаліст з питань децентралізації маріупольської міськради Олександр Комар підкреслив, що з мешканцями були визначені напрямки розвитку. Це медицина, освіта, транспорт, робота, сучасний побут і послуги, культура і спорт. Вперше в Україні місто готове підписати договір про умови об'єднання, в якому буде обговорено проект розвитку громади за цими напрямками. «При цьому в кожній з галузей перший пункт - збереження функціонування всіх діючих закладів», - підкреслив фахівець.
Також Олександр Комар повідомив, що в пріоритеті буде питання розвитку дрібного сільськогосподарського виробництва. «Сучасний розвиток села не веде до збільшення зайнятості, а значить не веде до поліпшення якості життя громади», - така теза вказана в презентації про можливості децентралізації в Маріуполі. На думку Олександра Комара, якість життя громади безпосередньо залежить від рівня прибутковості землі.
Про те, що за фермерством майбутнє українських сіл згоден і сільський голова Андрій Діхтенко, що представляє Андріївську ОТГ: «Щоб зберегти село - треба зберегти робочі місця. Щоб були фермери - майбутнє села».
З конкретних пропозицій можливого розвитку Маріупольської ОТГ були озвучені такі як: автономне водопостачання для всієї Маріупольської агломерації, будівництво кільцевої автодороги, будівництво транспортного хабу на території аеропорту, реконструкція станції біологічної очистки стоків (землі Покровської сільради - прим.авт.). Також в числі найважливіших інфраструктурних об'єктів агломерації - центральне кладовище та сміттєпереробний завод.
Щодо будівництва кільцевої автодороги, Олександр Комар зазначив: «Перше, що ми пропонуємо - будівництво кільцевої дороги за межами самого Покровського. Так буде вирішена транспортна проблема сільської ради - забезпечення транспортного сполучення всіх населених пунктів цього старостату з містом. Це будуть маріупольські регулярні перевезення... Також кільцева автодорога дозволить підвищити потужність перевалки зернових в маріупольському порту». Його слова доповнив Артем Мамонтов: «Ця автодорога має пройти по землях Покровської сільради. Окрім того, що ми отримуємо якісне сполучення з містом, ми розуміємо, що від потужності порту залежить наш добробут. Близько 250 жителів села працюють на цьому підприємстві. Залежність очевидна - буде дорога, буде підвищення рівня життя у нас».
Мета Маріуполя - розвиток територій і логістики в майбутньому. Також, у разі створення Маріупольської ОТГ у запропонованому форматі, місто стане привабливішим для інвесторів. Для громад сільських рад - це можливість піднятися на новий рівень. «Ми розуміємо, що є проблема нижчого рівня життя, ніж є в місті. Ми дуже зважено підійшли до цього. Реалізація масштабних проектів, які ведуть до підвищення якості життя всієї агломерації, можлива при залученні інвесторів, які вимагають мінімізації земельних ризиків», - підкреслив Олександр Комар.
Пропозиції Маріуполя також стосуються і розвитку соціальної інфраструктури сільських громад. Так, на сьогоднішній день на території Покровської сільської ради є амбулаторія, два ФАПи в селах Широка Балка та Червоне. «На даному етапі місто обіцяє нам збереження цих центрів надання первинної медико-санітарної допомоги. При цьому штатні співробітники залишаються теж - згідно з пунктами договору», - зазначає Артем Мамонтов.
Діти з Покровська навчаються в маріупольській школі, там також частково навчаються діти Портовського, Червоного та Широкої Балки. Інша частина дітей ходять до сільських шкіл і в школу Бердянського. «Маріуполь обіцяє нам дати шкільний автобус, який буде централізовано підвозити дітей з усієї ради в 33-тю школу. Місто забезпечує собі наповнюваність школи. А для дітей - безпечна дорога і зручність. Для жителів Бердянської сільської ради Маріуполь також пропонує організувати підвезення дітей в одну зі шкіл міста», - доповнює член ініціативної групи.
Зі слів Артема Мамонтова, близько 15-ти років тому в Покровську був садок на 3 групи, але зараз його немає. У цій будівлі знаходяться пошта, сільська рада, бібліотека та пункт дільничного. Жителі пропонують відновити роботу дитячого садка, а старостат розмістити в сільський Палац культури. Його також потрібно відремонтувати. За інформацією мешканця, представники Маріуполя згодні з такою пропозицією. Крім того, в БК планується розвивати дитяче дозвілля - забезпечити умови для занять у гуртках.
Що далі?
Артем Мамонтов розповів, що думки жителів Покровської сільської ради в питанні - до кого приєднуватися, розходяться - «скільки людей, стільки й думок». Реальну ситуацію відображають цифри - під зверненням з проханням розглянути питання приєднання Покровської сільради до Маріупольської ОТГ до голови Донецької ОДА і до міського голови Маріуполя підписалися 66% жителів (920 з 1400 опитаних). Далі - громадські слухання і рішення депутатів сільських рад.
У свою чергу, за інформацією Олександра Комара, в Маріуполі на червневе пленарне засідання буде винесено проект рішення про «запрошення» громад вищевказаних рад до складу Маріупольської ОТГ. Таким чином, в Маріуполі хочуть розвіяти всі сумніви жителів Покровської та Бердянської сільських рад з приводу того, що «обіцяти - не означає одружитися». З боку сіл чекають «зворотній зв'язок» з умовами розвитку громад - відповідно до запропонованого плану розвитку.
Досвід створення ОТГ Донецької області. Що кажуть фахівці?
На конференції представники об'єднаних територіальних громад висловили думки про ризики приєднання сіл до міст, поділилися досвідом вирішення проблем. Побоювання, що місто не підтримуватиме культуру їхньої сільради, греко-католицьку церкву висловив секретар сільської ради, що входить до складу Званівської ОТГ, Валерій Чаплик. Також були озвучені проблеми загального плану - що міста просто не будуть враховувати інтереси сіл.
У той же час учасники конференції, які виступали «ЗА» об'єднання конкретними прикладами аргументували зворотне. Так, староста Зарічненського округу Лиманської ОТГ Олексій Мікулін повідомив, що першочерговим завданням після створення об'єднаної громади стало забезпечення адміністративних послуг. Ця ОТГ була створена однією з перших, включає в себе 40 населених пунктів - вона ще й «рекордсмен» з чисельності населення. На даний час селами їздить мобільний офіс, в якому фахівці надають населенню адмінпослуги. Олексій Мікулін також підкреслив, що побоювання співробітників сільських рад втратити роботу не виправдалися. «Тим, хто мав бажання працювати, була запропонована певна посада», - апелював він.
Директор Донецького ЦРМС Артем Вівдич також висловив об'єктивний аргумент: «Місто обласного значення вже має всю інфраструктуру, і тому громаді не треба витрачати кошти на її створення. Ці кошти можуть піти і на освіту, і на культуру, і на спорт...».
Також, за словами Артема Вівдіча, для населених пунктів України важливу роль відіграє показник прозорості. Так, Маріуполь зараз на 1 місці в цьому рейтингу за версією міжнародної організації Transparency International Україна. «В селі показник близький до 0. Одне приєднання громади до міста вже дозволяє цю прозорість», - підкреслив директор Донецького ЦРМС.
Читайте також: Мариуполь – самый прозрачный город в Украине: увеличиваем показатели открытости
Людмила Биченко під час конференції резюмувала: «По Перспективному плану, який сьогодні підписаний, до Маріуполя приєднується Виноградненьська, Старо-Кримська, Бердянська і Покрівська сільські ради. Відповідно, ми даємо шанс місту Маріуполь і сільським територіям зробити свій вибір. Ці пропозиції, які внесені в Перспективний план - вони зважені, вони відповідають всім документам. Тому вибір зараз за містом Маріуполь та за Покровською і Бердянською сільськими радами. Як ви спрацюєте, як ви знайдете спільну мову, як зможете домовитися, які ви зробите програми спільних дій, які потім будете реалізовувати - це залежить від вас. Але географічні, історичні, економічні та інфраструктурні зв'язки показали, що дійсно - ви спільні і повинні входити в одну єдину громаду».
Фото автора
