В Україні від 24 лютого 2022 року триває загальна мобілізація.  Наступного року до війська мають приєднатися ще до 450-500 тисяч людей – такі цифри озвучив на нещодавній пресконференції Президент Володимир Зеленський, зауваживши, що це питання досить чутливе та потребує підготовки комплексного плану.

Як зробити мобілізацію більш ефективною? Кого варто призивати в першу чергу, щоб наблизити нашу перемогу у війні?  Своє бачення щодо цих та інших питань представив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, передає mrpl.city.

Читайте також: В Україні змінять підходи до мобілізації – що відомо

Мобілізація півмільйона людей – не одномоментне явище

На сьогодні в Україні воюють приблизно 450 тисяч окупантів, і для їх стримування нашій країні потрібен не менший потенціал – як у зоні бойових дій, так і в прикордонних районах з росією, Білоруссю та Придністров’ям, а також у тилу.

"Коли ми говоримо про мобілізацію, то йдеться не лише про необхідність компенсації втрат убитими, пораненими та полоненими, а й про потреби ротації, що є основною статтею і найчисленнішою. Ротації чекають десятки тисяч військовослужбовців, але повноцінно її провести можливості немає", - зауважив Олександр Коваленко.

Він зазначив, що для мобілізації 450-500 тисяч людей Україні може знадобитися тривалий час – до одного року. Адже кожний новобранець має пройти кількамісячну базову підготовку та ретельне бойове злагодження: саме це в зоні бойових дій сприяє суттєвому зниженню втрат. Тож, навіть якщо процес призову розпочнеться "завтра", то перші 40-50 тисяч військових зможуть замінити особовий склад на передовій не раніше, ніж через чотири місяці.

Важливо не допустити мобілізації потенційних зрадників

На думку Олександра Коваленка, в Україні необхідно запровадити ретельну перевірку мобілізованих, адже серед наших громадян, на жаль, і досі є чимало тих, хто симпатизує крані-агресорці. Потрапивши на фронт, вони можуть зливати геолокацію, наводити ворожу артилерію, стріляти в спину побратимам чи без опору здавати позиції окупантам.

Читайте також: Чи можуть мобілізувати батька, якщо син в армії — відповідь юриста

Виявляти таких неблагодійних могли б штатні психологи та OSINTери при Територіальних центрах комплектації та соціальної підтримки. Крім того, за словами експерта, не менш актуальною є робота з українськими громадянами, які не мають бажання захищати Батьківщину. Їх краще залучати до завдань у тилу, хоча й це може бути не виходом:

"Навіть у тилу не бажаючий допомагати армії може виявитися деструктивним елементом. І це порушує питання щодо застосування такого ресурсу на користь армії, але без шкоди обороноздатності", - зазначив він, зауваживши, що працювати варто й з тими людьми, які не проти долучитися до війська, проте поки що не зробили такий крок.

Важливо залучати до служби саме мотивованих громадян

У перший день повномасштабного вторгнення росії під військкоматами були черги з добровольців, але багатьом з них тоді відповіли, що потреби в особовому складі у ЗСУ закриті. І ці люди повернулися до умовно звичайного життя в умовах війни.

Читайте також: Чи може студент іноземного вишу отримати відстрочку від мобілізації – роз’яснення юриста

Проте, на думку Олександра Коваленка, такі громадяни не втратили внутрішню мотивацію захищати Батьківщину. Тож наразі їм потрібен певний каталізатор, щоб прийняти правильне рішення.

Це можуть бути такі чинники:

- правильна інформаційна політика;

- психологічний фактор страху – усвідомлення того, що наразі тилові міста України за відсутності достатньої кількості захисників перетворяться на прифронтові та можуть бути знищені росіянами;

- історичний екскурс – достатньо пригадати, до чого вже призводила окупація нашої країни "братнім народом";

- фінансова складова – йдеться не тільки про високі виплати оборонцям, але й реальні привабливі пільги. Наприклад, знижки чи пільгові умови кредитування на придбання автівки чи житла, гарантоване бюджетне місце у виші для дитини загиблого військовослужбовця чи того, хто відзначився у боях, та інші.

"Розширення обрію питань та знаходження відповідей на них дасть змогу нам у перспективі не просто мобілізувати заради самого дійства, для галочки – щоб було, а саме для перемоги. Інакше ми ніколи не вийдемо зі створеного за минулі два роки замкненого кола", - підсумував Олександр Коваленко.

Нагадаємо, видавати повістки можуть не лише працівники військкоматів та органів влади, але й інші особи. Хто ще має таке право, раніше розповідав mrpl.city.

Фото: з відкритих джерел