7 лютого Верховна Рада прийняла законопроект про мобілізацію в першому читанні, проте, незважаючи на це, документ досі викликає багато питань. Зокрема, змінити його закликають українські бізнес-асоціації. З відповідними заявами виступили Європейська Бізнес Асоціація, а також Українська Рада Бізнесу.

Крім того, про негативний вплив майбутнього законопроєкту виданню Reuters розповіла голова ІТ-асоціації Марія Шевчук.

Читайте також: Депутати подали більше 1300 правок до законопроєкту про мобілізацію – коли розглянуть документ

Вимоги бізнесу

Так, як вже розповідав mrpl.city, Європейська Бізнес Асоціація, яка об'єднує близько 1000 компаній, наголошує на важливості балансу між фронтом та економікою.

У своїй заяві представники асоціації звернули увагу на те, що законопроєкт дозволяє вручати повістки дистанційно, а також  накладати певні обмеження в судовому порядку. Крім того, там закликають передбачити можливість бронювання працівників, які не належать до критично важливих підприємств.

Також підприємці занепокоєні ситуацією на кордоні. Вони розповідають, що правоохоронці і ТЦК почали розгортати мобільні пости перед пунктами пропуску через державний кордон України. Водіям вантажівок видають повістки – це призводить до черг та паніки серед працівників.

Українська Рада Бізнесу, в свою чергу, наголошує на інших нормах. Там також занепокоєні планами надсилати громадянам електронні повістки та пропонують збільшити строк бронювання спеціалістів. Крім того, представники Української Ради Бізнесу не погоджуються зі змінами правил безоплатного вилучення транспортних засобів і техніки на період мобілізації.

«У випадку ухвалення законопроєкту, дані про транспортні засоби та техніку бізнесу до ТЦК передаватимуть МВС, Мінінфраструктури та Держпродспоживслужба. При цьому транспорт і техніку, яка потрапить на облік до ТЦК, складніше буде убезпечити від вилучення. Її заборонять відправляти до інших областей або за межі України, продавати або здавати в оренду, використовувати як заставу, а також “вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких транспортних засобів військовим формуванням”», - йдеться у заяві представників бізнесу.

Також засуджується обмеження чоловіків, що перебувають за кордоном, в отриманні консульських послуг за умовах відсутності військово-облікових документів, блокування банківських рахунків ухилянтам та скасування відстрочки для аспірантів, що навчаються на контракті.

Читайте також: Законопроєкт про мобілізацію – чи змусять чоловіків з інвалідністю знову проходити ВЛК

Коментар IT-сфери

У Reuters також зробили акцент на впливі законопроєкту на IT-сферу. Голова ІТ-асоціації Марія Шевчук розповіла виданню, що лише близько 1% із 360 000 працівників галузі, що є ключовим експортним сектором, отримали відстрочки від призову. При цьому, за її словами, близько 75% робочої сили становлять чоловіки.

ІТ-спільнота також стурбована планами призивати чоловіків онлайн – за словами Марії Шевчук, такі повістки люди можуть пропустити навіть не навмисно. Крім того, вона наголосила на коротких термінах оновлення особистої інформації та планах скасувати відстрочку від призову для деяких українців, які здобувають освіту.

«Ми дуже закликаємо владу до діалогу з бізнесом, щоб нас почули. Ми могли б рости, ми могли б більше платити податків, ми могли б забезпечувати армію, тому що є проблеми з донорською підтримкою в цілому», - підкреслила Марія Шевчук.

Нагадаємо, раніше mrpl.city розповідав, кого, відповідно до нового законопроєкту, можуть позбавити відстрочки від призову.

Фото: з відкритих джерел