Наталя Владикіна майже все життя віддала комбінату «Азовсталь». Тут працював і її чоловік Михайло Тормишев. Саме в Маріуполі родина планувала зустріти щасливу старість - відремонтували квартиру, придбали нові меблі і техніку.
Так було напередодні російського вторгнення в місто. І зовсім скоро все змінилося - не залишилося ні домівки, ні роботи, ні друзів, які загинули під ворожими обстрілами.
«З перших днів війни на «Азовсталі» відкрили бомбосховища, щоб люди иогли рятувати своє життя, але ми вирішили залишитися в нашому будинку. У середині березня окупанти почали обстрілювати і наш дім. Ми з чоловіком вирішили покинути місто. Виїжджали вздовж «Азовсталі» по Набережній, а поруч ракети знищували вщент наш комбінат. Проте все ж таки дісталися безпечного місця. Уже скоро почалося наше нове життя у Кам’янському», - згадує Наталя.
Зараз жінка працює інженером-дослідником у цеху досліджень коксохімічного підрозділу Каметсталі.
ЇЇ донька Яна разом з чоловіком та двома маленькими дітьми також змогла виїхати з окупованого міста, зустрілися родичі вже під спокійним небом
Стабілізувати свій емоційний стан після пережитого пекла Наталі допоміг проєкт «Незламна мама». Протягом трьох тижнів вона проходила реабілітацію в тихому куточку поблизу Чернівців.
«Дуже щаслива, що завдяки компанії Метінвест приєдналася до цього проєкту. Це стало дійсно перезавантаженням для мене. Заняття з психологами допомогли подолати стрес після пережитого», - поділилася жінка.
Відомо, що допомогу в проєкті «Незламна мама», який реалізують «Фонд Маша» та гуманітарна ініціатива «Рятуємо життя» отримали 1385 жінок та дітей.
