За офіційною статистикою, українські біженці минулоріч витратили за кордоном 20 млрд доларів, підписали 1,87 млн трудових контрактів у країнах ЄС та, зокрема підняли на 1% ВВП Польщі.

Більше половини працездатних українців у східній та центральній частині Європи знайшли роботу.

Читайте також: Більше трьох мільйонів українських біженців можуть залишитися за кордоном

10% від довоєнного ВВП України, або 20 мільярдів доларів – стільки, за підрахунками аналітиків, Україна може втратити, якщо після війни додому не повернуться жінки працездатного віку, які становлять основний відсоток біженців. 

 Проте малодослідженим залишається питання щодо впливу українців на економіку Євросоюзу. 

 Вже перша отримана цифра вражає: стільки ж – 20 мільярдів доларів (або 10% від довоєнного ВВП) українці витратили за кордоном у 2022 році, згідно з даними Національного банку України.

«Цілком зрозуміло, що з початком повномасштабного вторгнення витрати українців за кордоном стрімко зросли», – зауважила у коментарі Ольга Туча, представниця департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.

Перше дослідження щодо економічного впливу українських мігрантів на економіки країн, які їх приймають, Ольга робила з колегами рік тому. І вже тоді дійшла висновку – позитивні впливи, попри весь фінансовий та логістичний тягар прийому біженців, у багатьох державах спостерігався сплеск торгівлі.


«Українці виїжджали за кордон, грубо кажучи, з порожніми руками і очікували, можливо, на швидке завершення війни і бойових дій та повернення додому. Тож коли вже стало зрозуміло, що цього, на жаль, швидко не станеться, їм довелося облаштовувати свій побут, оновлювати гардероб тощо. І це спричинило значний сплеск в роздрібній торгівлі в березні-квітні 2022 року, насамперед в Польщі», – пояснила Ольга Туча.

Читайте також: “Обізнаний та готовий до Німеччини” - як біженцям з Донбасу швидко знайти житло у Німеччині

Окрім приватних грошей українських біженців, низка європейських держав отримала також і допомогу з європейських фондів на утримання українців. Найбільший з них – так званий «Фонд згуртування», виплати з якого здійснюються насамперед для країн ЄС, ВВП яких нижчий від середнього у блоці (Португалія, Греція, Хорватія, Кіпр, Мальта, Болгарія, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія).

«Вони можуть використовувати ці гроші для фінансування житла, шкіл, догляду – на всі заходи, необхідні для підтримки переміщених осіб з України. Це досить суттєва сума – якщо взяти всі гроші, які можуть бути використані таким чином, то це близько 17 мільярдів євро», – зазначив  єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт.

Ця сума розрахована на три роки дії тимчасового захисту для українців у ЄС.

«Ми не маємо точної кількості щодо всіх країн-членів, тому що лише деякі з них надали нам цифри. Думаємо, що близько 1,5 мільйона українців – і це цифра станом на квітень 2023 року – підписали контракт, тобто знайшли роботу», – повідомив єврокомісар, посилаючись на дані державних служб зайнятості у 19 країнах ЄС, згідно з якими станом на квітень 2023 року українці підписали понад 1,5 мільйона контрактів у цих країнах.

Станом на жовтень 2023 року ця цифра зросла до 1,87 млн підписаних контрактів.У країнах ЄС українці уклали майже два мільйони трудових контрактів.

«Це мало певний вплив на покращення ситуації з дефіцитом робочої сили на багатьох європейських ринках праці», – зазначив Ніколя Шміт.

Разом з тим одна з найкращих динамік працевлаштування спостерігається у Польщі – там з майже з мільйона українців з тимчасовим захистом працевлаштовані близько 70%.

Читайте також: Як у Німеччині поширюють непрадиву інформацію про українських біженців - деталі

Реєструється у Польщі і більше українських підприємців – торік вони сплатили соціальні внески в крані у розмірі $927 млн, цього року прогнозують зростання цих платежів до 50% – близько $1,4 млрд.

Інша ситуація у Німеччині – там українці поки що переважно на соціальному забезпеченні, яке значно щедріше, ніж у Польщі. Під час опитування «Центру економічної стратегії» 62% біженців у Польщі вказали, що їм недостатньо соціальних виплат навіть для базових потреб. Тоді як в Німеччині таких респондентів лише 9%, а решті соціальної допомоги вистачає не лише на базові потреби – 17% опитаних ні в чому собі не відмовляють.


Стратегія багатших країн західної Європи – дати можливість українцям вивчити мови та інтегруватися, щоб вони могли знайти роботу, відповідну їхній кваліфікації у майбутньому.

Насправді підхід Німеччини та інших розвинених країн показав свій результат – кількість українців там постійно зростає, у той час як у Польщі зменшується. Згідно з даними Євростату, з літа 2022 до літа 2023 року в Німеччині стало на 410 тисяч більше українців з тимчасовим захистом, в той час як в Польщі за цей же період їх кількість зменшилась на 350 тисяч. Обидві країни наразі приймають близько мільйона українців.

Читайте також: Прихисток у Польщі - де шукати шелтери та центри допомоги українцям

Сьогодні чимало українців планують повернутися додому після завершення війни, проте відсоток таких з часом постійно зменшується. Та навіть на тих, хто повернеться, у ЄС теж покладають певні надії – зокрема, українці з новими знаннями мови та звʼязками у країнах ЄС можуть стати у пригоді, коли іноземні компанії заходитимусь на український ринок для відбудови України, зауважили аналітики у коментарях Радіо Свобода.

Водночас робити економічні підрахунки про вигоду для ЄС зараз, після 20 місяців війни, дещо зарано.

Фото: з відкритих джерел