Російський піксель та зачіска «з салону» - як відрізнити справжні фото війни від фейків, згенерованих штучних інтелектом

Доволі часто для ворожих маніпуляцій використовують зображення, створені за допомогою інструментів штучного інтелекту. Користувачі соцмереж нерідко приймають російське ІПСО за чисту монету, і картинки, присвячені українським військовим, розлітаються інтернетом.

Як відрізнити справжні фото від зображень, згенерованих нейромережею, для видання АрміяInform розповіла литовська художниця Беата Куркуль. Вона провела лікбез на прикладі однієї з вірусних картинок, де нібито зображені військові у Авдіївці. Цей фотофейк облетів соцмережі з закликом молитися за місто і захисників.

Читайте також: "Місто у валізі": маріупольців запрошують приєднатися до збору архівних фото

Анатомія людей та камуфляж

Беата Куркуль радить звертати увагу на анатомію людей. Наприклад, на вказаній фотографії видно, що волосся дівчини гладке і вкладене, ніби над ним попрацювали в салоні краси.

Крім того, на таких фото зазвичай обличчя героїв гарні, але досить однотипні. Може не вистачати пальців або навіть кінцівок, також видають неприродньо довгі шиї, «поламані» під шкірою кістки.

Друга ознака згенерованого зображення - шеврони, патчі та особливо із зображенням українського прапора. Як розповідає художниця, часто ШІ недомальовує якісь частини або створює альтернативний варіант українського прапора чи герба.

Також поки що штучний інтелект, принаймні Midjourney, не вміє генерувати український піксель. Тому варто придивитися до форми військових.

Читайте також: "Загибель" 108 українських бійців під Авдіївкою: експерт розповів, що насправді сталося

Зброя та екіпіровка

Зброю іноді штучний інтелект може відобразити правильно, але дуже часто вона генерується дивно. На картинці зброя на грудях дівчини «дивиться» в живіт. Елементи екіпірування — підсумки, бронежилети, рації теж не завжди виглядають правдоподібно.

Також  звертайте увагу на будь-які артефакти. На фейковому фото зображено хрест із нехарактерними доповненнями, а постать Христа, за словами художниці, нагадує балерину.
Крім того, варто «включати» критичне мислення та звертати увагу на те, хто запостив зображення.

«Розвиньте в собі помірну недовіру, яка повинна «кричати» щоразу, коли ви в соціальних мережах натискаєте на зображення, що виводить вас із душевної рівноваги. Повторюся: тут має включитися аналітична функція мозку. Не емоції», - говорить Беата Куркуль.

Нагадаємо, фотографа з Краматорська засудили до дев’яти років за ґратами – він передавав відомості про ЗСУ.