Зустрітися з друзями «на драмі». Призначити «на драмі» побачення. Піти на виставу у драматичний театр та обрати найкращі місця у партері. Таким було наше мирне життя.

«На драмі» були ялинки та пасхальні писанки, літні фестивалі та зимові ярмарки. Паради вишиванок в українському місті та особливі – у кожного свої – події, які запам’яталися назавжди. Драматичний театр у Маріуполі, без перебільшення, був серцем міста, і кожен з нас віддав би усе, щоб хоча б  ще раз побачити таке просте і банальне повідомлення: «Чекаю тебе на драмі».

Востаннє перед повномасштабною війною маріупольці теж збиралися біля драматичного театру. Тоді люді підняли жовто-блакитні прапори, щоб показати єдність та українське обличчя нашого міста… Мине небагато часу і на місці найвідомішої будівлі в Маріуполі залишиться лише кровоточива рана. Рівно два роки тому, 16 березня 2022 року, росіяни вчинили один з найбільших злочинів проти людяності, який вразив увесь світ. Ворожа армія скинула дві авіабомби на драматичний театр, в якому від обстрілів ховалися жінки, люди похилого віку та діти. Тепер драматичний театр Маріуполя – символ скаліченого міста та невимовного болю.

У річницю дати, яка обірвала життя сотень маріупольців, mrpl.city згадує про страшні події того дня, розповідає історію драматичного театру та нові проєкти, які не дають забути про трагедію.

Читайте також: Метою росіян стали діти – 9 березня 2022 року окупанти скинули бомбу на пологовий у Маріуполі

Росіян не зупинив напис «ДЕТИ»

Після вторгнення росіян маріупольці постійно приходили до драматичного театру з надією на евакуацію. Але автобуси, які мали забрати людей з пекла, знову і знову не доїжджали через обстріли окупантів.

Крім того, у самій будівлі постійно жили мирні мешканці – хтось розмістився у бомбосховищі, яке було у драмтеатрі, хтось у глядацькій залі та гримерних. Люди намагалися готувати з залишків їжі, ховалися від обстрілів та чекали на порятунок. Біля будівлі драмтеатру величезними літерами написали слово «ДЕТИ» - маріупольці сподівалися, що це вбереже його від бомбардувань. Але діти не зупинили окупантів – 16 березня 2022 року вони скинули дві авіаційні бомби на будівлю.



Міжнародна організація Amnesty International у своїй доповіді зробила висновок, що російські літаки скинули на театр дві 500-кілограмові бомби. Вони впали поруч і здетонували практично одночасно. Під завалами загинули сотні людей.

Маріупольчанка Марія Кутнякова, яка саме 16 березня опинилася у будівлі драматичного театру, розповідає: вони з мамою та сестрою пішли туди в пошуках укриття. Спочатку здавалося, що там перебувати безпечно, тож Марія залишила рідних та пішла навідати дядька, який жив у центрі міста. Коли поверталася, у театру вже не було даху.

«Коли я вийшла до театру, то побачила, що в нього немає даху, частково обвалилися стіни й горить третій поверх. Я зрозуміла, що літак скинув бомбу на театр», - згадує дівчина.

Вцілілі люди намагалися витягати поранених з-під завалів, близькі у паніці шукали одне одного та викрикували імена.

«І я кричала «Мама» і «Галя», шукаючи своїх рідних. Сльози текли по обличчю, а в голові  була болюча думка «Все марно, вони загинули». Бо тоді я вже не вірила у дива. Місто вбивають і ніхто не закриє це кляте небо. Але воно сталося, мої вціліли і не раз, і не два», - згадує Марія Кутнякова.


Читайте також: Хрест біля гаражів: у Маріуполі знайшли поховання в житловій забудові

Історія театру

Тепер, коли театр знищили росіяни, маріупольці зберігають його історію, збирають фотографії та архіви, які вдалося врятувати. Доцентка кафедри культурології, кандидатка історичних наук Маріупольського державного університету Ольга Демідко багато часу присвятила вивченню театральної культури Маріуполя.

У своїй статті вона розповіла про історію театру – вона розпочалася у 1950-их. Будівництво стартувало у 1956 році – жителі Маріуполя знають, що його звели на місці зруйнованого більшовиками храму святої Марії Магдалини.

«2 листопада 1960 року відбулось урочисте відкриття храму Мельпомени виставою за п'єсою О. Арбузова «Іркутська історія». Відтоді площа у самому центрі міста отримала назву «Театральна» та стала символом культурного життя Маріуполя», - розповідає Ольга Демідко.

Вже у1970-х театр став одним з найкращих в Україні. Актори їздили з виставами до Києва, Баку, Риги, Таллінна, Вільнюса та Мінська. А у 1983 році будівлі драматичного театру надали статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Читайте також: «Там були найкращі люди Маріуполя» - Андрющенко розповів про знайдені тіла у Будинку зв’язку

Макети театру мандрують Україною

Зберегти історію знищеної будівлі і привернути увагу до трагедії Маріуполя також хочуть на Рівненщині. Там місцева громадська організація «Історія в руках» розпочала проєкт «Архітектура справедливості». Першу роботу – гіпсовий макет-конструктор драматичного театру –  присвятили Маріуполю. Автор проєкту, підприємець Віталій Вискорко гіпсовою ліпниною займається вже давно, а після початку повномасштабної війни вирішив створювати конструктори будівель, які мають історичне значення, а також пам’яток, які знищила росія.

«Трагедію, яка сталася у Маріуполі, важко з чимось порівняти. У Європі довгі роки не було нічого подібного. Тож, про це не можна дати можливість забути, не можна мовчати, - говорить Віталій Вискорко. – Новини в соціальних мережах швидко забуваються, а такі проєкти мають нагадувати знову і знову».

Гіпсовий конструктор театру складається з понад 100 запчастин. Разом з архітектором та дизайнером працювати над ним почали ще в квітні 2022 року.

«У нас не було необхідних креслень, але нам пощастило. Рівненська фірма робила ремонт даху драматичного театру Маріуполя у 2018 році. Вони дали нам його переріз. Також користувалися Google-картами, фотографіями з інтернету», - розповідає автор проєкту.

Наразі макети виставляють в центрах «ЯМаріуполь» у Рівному та Одесі, вони вже є в Маріупольському державному університеті в Києві, краєзнавчих музеях в Рівному, Дубно та Сарнах. Також конструктори отримали маріупольці в Німеччині та Великобританії. Поруч з макетом є QR-код – кожен бажаючий може на нього навести та дізнатися більше про історію театру та проєкт «Архітектура справедливості». Інформація подана англійською, польською, чеською та німецькою мовами. Також автори планують додати ще одну функцію – голосову розповідь про історію будівлі.


У центрі «ЯМаріуполь» Віталій Вискорко вже складав конструктор разом з дітьми. Він зазначає – під час роботи вони не лише отримують нові навички, а й приходять до думки, що вже тут і зараз вони починають відновлювати Україну.

Конструктори-макети не продають, але висилають за донати на діяльність громадської організації. Вона активно працює з військовими – допомагає пораненим бійцям у відновленні. Театр можна замовити і у вигляді конструктора, щоб зібрати самостійно, і у вигляді готового макета.  Кожен виріб має підсвітку.

Віталій Вискорко зазначає: гіпсовий матеріал достатньо крихкий, і з ним працювати треба досить обережно.

«Він крихкий, як і наша історія, яку треба берегти. Та, незважаючи на це, переходити на пластмасу не будемо – в ній немає нічого «живого». Тож, якщо якісь частинки у вас побилися, ми можемо надіслати взамін такі ж самі», - розповідає він.

Макети з маріупольським театром можна і треба розповсюджувати світом – люди у різних країнах мають знати правду про російські злочини.

В планах у авторів проєкту також створити макет дзвіниці Софії Київської та дзвіниці Києво-Печерської Лаври.

«Донести інформацію про культурну спадщину, зберегти її та винести за межі України», - таку мету ставлять перед собою в громадській організації.

Нагадаємо, російські загарбники планують використати територію маріупольської "Азовсталі" в якості знімального майданчика.

Фото: з відкритих джерел