Катерина - парамедикиня, яка на передовій працює з пораненими та загиблими. Уперше вона опинилася на фронті три роки тому ще студенткою, навчаючись на історичному факультеті Університету імені Тараса Шевченка. Тоді вона пройшла вишкіл у добровольчому медичному батальйоні «Госпітальєри» і вирушила на схід.
Дівчина - учасниця проєкту «Сила Стійких», де разом з іншими спікерами вона розповідає про свій травматичний досвід та про те, що допомогло його пережити.
«У Маріуполі в полоні перебували дуже близькі мені люди. Я хотіла поїхати туди, допомагати всіма силами. І наївно вірила, що нам вдасться пробитися до Маріуполя, прорвати кільце. Коли загинув коханий, мені здавалося, що частина мене загинула разом з ним. Я не відчувала себе живою. І певно, якоюсь мірою просто хотіла до нього», - говорить Катерина Галушка.