Станом на 10 квітня 2022 року периметр Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча вже був майже повністю охоплений ворожими силами. Розуміючи жахливість становища, командир 36 окремої бригади морської піхоти (36 ОБрмп) Володимир Баранюк приймає рішення пробиватися із території підприємства.
У той день він повідомив штабу оборони міста, що виводитиме бригаду на Лівобережжя, але в той самий момент планує прорив з Маріуполя в бік Волновахи. Вночі 10 квітня була здійснена перша з трьох таких спроб, але, на жаль, вона обернулася катастрофою.
Читайте також: Росіяни вриваються на комбінат Ілліча – яким був 40-й день оборони Маріуполя
Разом з "М86. Літопис оборони Маріуполя" mrpl.city продовжує пригадувати події героїчної оборони міста навесні 2022 року. Проєкт створений Big City Lab, Національним музеєм історії України за підтримки Mariupol Reborn. Автори описують кожен з 86 днів оборони міста та надають свідчення місцевих жителів, представників влади та військових.
"Щойно колона рушила, по нас відкрили шалений вогонь"
Як пригадав нейрохірург шпиталю, приданого до 36 ОБрМП, Дмитро Кубряк, пізно ввечері 10 квітня 2022 року поступила задача евакуюватися разом з іншими підрозділами з Маріуполя. Вночі співробітники знищили майно та документи, підпалили документи, завантажили поранених у транспорт та вирушили до точки збору. Проте все пішло не за планом:
"Певно, був якийсь злив інформації, бо росіяни чекали на нас. Щойно колона рушила, по нас відкрили шалений вогонь, багато морпіхів загинуло. Вцілілі буквально повзли назад на завод, але вдалося це, на жаль, не всім, - розповів він. - Ми повернулися на територію і знайшли підвал майже на виїзді з заводу. 11 квітня перебували там, продовжуючи виконувати свої обов’язки, бо поранених менше не ставало. Допомогати їм так, як це робили на бункерах, ми вже не могли, оскільки втратили багато майна, а медикаменти закінчувалися. Розгорнули мініопераційну та перев’язувальну. Принаймні, могли надати первинну хірургічну допомогу".
Читайте також: Росіяни вбили полонених морпіхів на ММК ім. Ілліча – яким був 44 день оборони Маріуполя
Той нічний прорив з ММК ім. Ілліча почався з "провалу". Захисники мали виходити групами з кількома одиницями техніки: кожна наступна вирушала за десять хвилин після попередньої. У першій їхав комбриг Баранюк: він почав рух пізніше, ніж планувалося, через що стався хаос. Під час спроби прориву під мостом біля виходу на трасу наші захисники втратили два танки, БМП-1КШ та іншу техніку.
Захисники Маріуполя мали рухатися на техніці, маркованій літерами Z
Командир взводу 1 окремого батальйону морської піхоти лейтенант Кирило "Лірік" Дубровський розповів, що з заводу Ілліча тоді мали виходити як 36 ОБрМП, так і його батальйон, "Азов" та 56 ОМПБр. Рухатися оборонці мали на техніці, маркованій літерами Z, а їхати першими – розвідка на російському пікапі, в російській формі та з російськими документами. Однак цю інформацію хтось передав противнику, тож після формування колони по ній було відкрито вогонь з "Градів", а у фланг заїхали три ворожі БМП.
Прикордонник Андрій Гльоза пригадав, що напередодні цих подій отримав поранення ноги: йому наклали турнікет та готували до евакуації. В одному зі шпиталів на ММК ім. Ілліча чоловікові надали допомогу та повідомили, що наступного дня планується прорив з Маріуполя.
"Перша спроба прориву відбулася 10 квітня. Мене серед 30 поранених завантажили в КамАЗ і наказали не підіймати голови. Близько 10 вечора машина почала рух, а о 5 ранку ми опинилися в якомусь цеху, де я не бачив жодного знайомого обличчя. Нам розповіли, що колона потрапила під обстріл, тому наша вантажівка не виїхала з заводу. У цьому цеху стояли автомобілі, а серед бійців були азовці. Ми просто лежали на підлозі, адже жодного укриття на території не було. 11 квітня по цеху вдарила авіація. Після того прийшов хтось з наших і сказав, що є ультиматум: або ми виходимо, або ворог викликає авіацію для повторних ударів по цеху. Було віддано наказ здаватися", - розповів військовий.
Читайте також: Росіяни знищують Маріуполь з землі, повітря та води – два роки тому місто почали обстрілювати кораблі
Тоді частина воїнів залишилася на заводі, однак втримати оборону вже було неможливо. До 10 квітня на комбінаті перебували близько двох тисяч людей, а після спроб прориву половина з них опинилася в полоні. Крім того, чимало бійців тоді загинуло, хоча й підтверджень про втрати тієї трагічної ночі наразі недостатньо.
Росіяни намагаються відрізати сили сектору А від "Азовсталі"
Окупанти прагнули пройти до моря проспектом Металургів на межі Центрального та Приморського районів. Таким чином противник планував відрізати частину захисників Маріуполя від "Азовсталі". Ввечері 10 квітня вище по проспекту було зафіксовано скупчення ворожої техніки, яка готувалася завдати удару по оборонцям.
"Зранку (11 квітня - ред.) я перегрупувався у профілакторій "Здоров’я", і вже о сьомій ми почули, що вище по проспекту Металургів прогріваються двигуни важкої техніки. Потім по проспекту почав рухатися ворожий танк. Забігають тіпи і кричать: "Танк, терміново треба його у*бать!". Поруч лежав NLAW, але його оператор кудись відійшов. Тіпи питають "Хто може?!" Нас стояло людей двадцять, всі мовчать. Я підняв руку, кажу: "На ютубі дивився, як NLAW користуватися. Може, вийде", - поділився спогадами про події тих днів учасник авіарейдів ГУР Олег "Призрак" Совенко.
Читайте також: Останній політ на "Азовсталь" - два роки тому військові припинили повітряні рейди до Маріуполя
Разом з іншими бійцями він піднявся на сьомий поверх, звідки здійснив постріл по ворожому танку. У результаті машина загорілася та намагалася відкотитися, а наші оборонці почали "добивати" його з РПГ. Якби танк проїхав нижче проспектом до кільця, то міг би уразити підрозділи, які перебували в будівлі футбольного клубу та чебуречній.
Після цього окупанти вже полишили спроби спускатися проспектом Металургів. У той же час з району міського саду російські танки обстрілювали приватний сектор та профілакторій. А неподалік залізничного вокзалу загарбники вийшли безпосередньо на узбережжя.
Нагадаємо, днем раніше, 9 квітня 2022 року, захисники Маріуполя відійшли з бази "Азовінтекс".
Фото: М86