18-річний В’ячеслав, 16-річний Данило, 11-річна Ніколь, 10-річний Тимур та 8-річна Олівія Ялови родом з Верхньоторецького Донецької області. Коли у рідному селищі розпочалися бойові дії, діти разом з мамою Мариною ховалися у підвалі будинку. Та життя багатодітної матері обірвав російський снаряд.

Жінка загинула на очах у старшого сина, а діти були вимушені самостійно давати собі раду, поховати найближчу людину та знайти шляхи для евакуації. Після виїзду з Донеччини 18-річний В’ячеслав прийняв доросле рішення - стати опікуном чотирьох братів та сестер. Хлопець розповідає - відтепер він живе на Львівщині, виховує молодших дітей та збирається стати лікарем.

Читайте також: «Діти для Путіна» - авторка документального фільму розповіла про депортацію маленьких маріупольців

"Вірю, що мама з нами"

В'ячеслав Ялов згадує, що одного разу, поки родина ще жила у Верхньоторецькому, снаряд прилетів просто перед їхнім будинком. Уламки потрапили в хату, дах знищило, вікна та двері вилетіли. На щастя, тоді нікого у будинку не було. Але трагедія в сім’ї Ялових сталася пізніше.

15 березня старший син з мамою йшли додому. Перший снаряд пролетів в десяти метрах від них, а потім - приземлився другий. В’ячеслава оглушило, а потім він побачив скривавлену матір. Хлопець намагався врятувати її, кликав на допомогу, перев’язав своїм одягом. Останні слова, які Марина сказала своєму сину: «Зі мною все добре».

«Я вірю, що вона зараз з нами і дуже сильно нам допомагає. Мама була сирота. Я часто згадую маму. Просто не розумію, за що? Чому вона, а не я», - говорить В’ячеслав.

Читайте також: Юні маріупольці, які пережили окупацію, зняли короткометражний фільм "Мрії дітей міста Марії"

В’ячеслав мріє стати лікарем

З 19 березня родина проживає у Дрогобичі. В’ячеслав навчається у Бахмутському фаховому коледжі на фельдшера та мріє стати лікарем-реабілітологом. Місцева влада надала дітям дві кімнати у гуртожитку.

18-річний В’ячеслав вже оформив опіку над чотирма братами та сестрами. Він сподівається, що колись вони зможуть купити власне житло та поховати тіло мами, якій зробили могилу у воронці від снаряду. Зараз це неможливо, бо Верхньоторецьке окуповане росіянами.

«Мама хотіла, щоб у нас була дружна родина», - говорить 18-річний опікун В’ячеслав Ялов.

Нагадаємо, раніше mrpl.city розповідав історію Максима Василенка, який витягував з-під завалів пологового будинку у Маріуполі дітей і жінок.

Фото: "Радіо Свобода", з відкритих джерел