Про свою боротьбу на Західному фронті, відкриття фонду Мрія та майбутнє України без руського мира в ефірі Армія FМ розповіла волонтер та парамедик Юлія Паєвська на позивний Тайра.

— Як почуваєтеся після 7 місяців звільнення з полону?
Я досить швидко оговталася, бо вибрала відновлення через спорт. По тілу зараз вилазять, звісно, проблеми. Днями я зробила дуже серйозну операцію. А загалом я відновилася дуже швидко, набрала вагу і навіть виступила в кількох дисциплінах на змаганнях Warrior Games в Орландо цього року. Золото взяла з плавання, чого абсолютно не очікувала.

— Чи доходила хоча б якась інформація до вас у полоні?
Іноді якщо хтось із вертухаїв загучно вмикав телевізор, то можна було почути їхні новини. Вірити ворогу не можна, вони брешуть постійно. Є протокол, як психологічно тиснути на полонених. Навіть якщо комусь пощастило і його не б'ють і не катують, то йде постійний психологічний тиск. Це важко перенести, а якщо вони ще й поєднуються — дуже важко. 

— Як гадаєте, більшість людей, які вас утримували за ґратами, — жертви пропаганди чи все ж вони там за гроші?
Безперечно, мозок у всіх промитий. Мені здається, що все залежить від рівня освіченості. Чим більше людина знає, хай це і не університетська освіта, тим більше вона схильна думати. 

— В одному з інтерв'ю ви говорили, що надавали медичну допомогу також і росіянам, зокрема в Маріуполі. Чи вчинили ви б так само зараз, після полону?
Допомогу б я надавала згідно з протоколами ЗСУ. Обмінний фонд — це надзвичайно важливо, адже кожен день у полоні як рік.

— Вас у полон взяли як волонтера. Як відбувається обмін саме цивільних осіб?
Цивільних вони мусять відпускати. За законом, тільки військовополонені йдуть на обмін. Що стосується наших громадян, які співпрацювали з ворогом і потрапляють до нас, вони мусять бути засуджені за законами України. Що ж до цивільних росіян, не думаю, що такі є у нас в полоні. 

— Нещодавно ви розповіли, що відкриваєте благодійний фонд Мрія, де хочете здійснювати мрії дітей військовополонених. Чим іще фонд буде опікуватися?
Фонд Мрія заснований саме для допомоги полоненим та сім'ям полонених — як цивільних, так і військових. Такі родини надзвичайно страждають, а діти найбільше. Через це ми зосередилися саме на цій меті, а далі будемо надавати психологічну допомогу та юридичні консультації тим, хто звільнився, чи родинам, які чекають своїх із полону. Зараз це понад 200 сімей. І якщо ми про когось не знаємо, повідомляйте нам. Презентація буде на початку наступного місяця. І тоді вже буде і сайт, і сторінки в соцмережах, тож запрошую усіх до співпраці. Пишіть у соцмережах блогеру Татусі Бо, вона більш структурована, тож все охопить, бо я можу щось пропустити. Проте ми не збираємося зупинятися тільки на полонених. Я дуже переймаюся долями поранених. У шпиталях провідую хлопців і розказую, як через спорт можна відновитися після поранення.

— Ви працюєте також і на міжнародній інформаційній арені.
Я цю місію сприймаю як свій Західний фронт. Треба долати ворога не тільки на фронті, підступній пропаганді треба щось протиставити. Ще  пів року тому в Німеччині можна було почути, що це Україна хотіла напасти на росію. Зараз, і я не одна така, ми їздимо розповідати, як росія поводиться на захоплених територіях. У них навіть протоколи прописані, що вони мають робити, коли захоплюють населений пункт. І найперше вони під'єднують російське телебачення і вилучають усю україномовну літературу. Ми мусимо цьому щось протиставити. Я розповідаю правду, щоб весь світ побачив усю ницість і безжальність нашого ворога. Уявити собі через статтю в газеті, що відбувається, дуже складно. А якщо тобі доносить інформацію людина, яка пройшла через полон, це сприймається вже на енергетичному рівні. І це зовсім інший вплив. Загалом західний світ за Україну. І я сподіваюся, що наша скора перемога буде спільною перемогою.

— На вашу думку, які найбезглуздіші закиди російських пропагандистів?
Мене вразив ролик із хом'ячком. І це треба дивитися (ред.: російські пропагандисти, лякаючи Європу зимою, створили ролик про хом'ячка, якого з'їли). 

— Чи вдасться повністю очистити Україну від отрути руського мира?
Заражене покоління, яке не піддається лікуванню, з часом відійде. Надто ідейні поїдуть в росію і житимуть там, як хочуть. Щодо особливо схиблених, які коригували вогонь на Маріуполь, то їм взагалі немає виправдання. А загалом люди після сотого сеансу повторювання починають вірити в те, що біле — це чорне. Вони нас називають нацистами та фашистами, щоб протиставити себе нам і виправдати свої злочини. Нам є чим пишатися, а зараз наша героїчна армія своїми фантастичними вчинками надихає настільки, що вся країна пишається бути українцями. Я багато зараз подорожую. Коли в аеропортах дістаю паспорт і люди бачать тризуб, відчувається відгук пошани. Ще 10 років тому про більшість взагалі не знали, що є країна з таким гербом, а тепер це вже бренд. Тобто кожен з нас є бренд і нам є чим пишатися