Всю Україну вразила дивовижна історія українського військовослужбовця Олександра Іванцова на позивний "Схід" – єдиного воїна, якому вдалося вибратися із захопленої ворогом "Азовсталі" у Маріуполі.
Хлопцю, який не захотів йти у полон до росіян, вдалося сховатись на території заводу. Він потім пройшов 200 кілометрів, щоб вийти з окупації.
Читайте також: З 1 жовтня жінки мають стати на військовий облік - чи зможуть вони виїжджати за кордон
Олександр народився у Луганську, брав участь у проукраїнських рухах уже після окупації. Коли дізнався, що загарбники цікавляться його особою, покинув місто. Іванцов сказав, що його останньою краплею стала загибель двох друзів з "Азова". Він переїхав із рідного міста і в 2015 році сам став до лав "Азова". Прослужив у цьому полку до 2020 року. Коли Росія почала повномасштабну війну, "Схід" працював за кордоном. У лютому 2022 року він повернувся до України, щоб боротися з російською агресією. Олександр наголосив, що ніколи б не пробачив собі, якби вчинив інакше.
Боєць був у складі групи, яка полетіла до Маріуполя до оточеного металургійного комбінату "Азовсталь" на вертольоті. Туди Олександр вирушив навіть без військової форми, тому що на початку повномасштабного вторгнення її було складно дістати. До себе додому, в Ірпінь Київської області, потрапити не зміг, бо там точилися бойові дії.
"Тому я не зміг забрати свою амуніцію, яка в мене була ще зі старої служби в "Азові". І я полетів просто в цивільних штанах, у цивільній куртці. Але в бронежилеті, касці, з автоматом і радянським підсумком на чотири магазини", – розповів захисник України.
Військовослужбовець наголосив, що гарнізон Маріуполя виконав своє завдання, давши час іншим захисникам України.
Читайте також: В Україну повернули тіла 51 загиблого захисника
Іванцов зазначив, що був наказ від президента врятувати життя. І він вирішив виконати його, але трохи іншим способом.
"Тому що вважав, що маю шанс", – сказав воїн.
Олександр попросив свого командира не подавати його у списки для росіян, тому військового віднесли до безвісти зниклих.
«Мені мій взвод потиснув руку, побажав успіху», – пригадує військовий.
Хлопець розповів, що Азовсталь є великою територією, фактично містом у місті. За його словами, на території комбінату “було багато непримітних місць, куди людина не захоче лізти”.
«Я навіть не знаю, навіщо це будували. Ми знайшли там люки каналізаційні і знайшли хід убік. Розібрали його. Там було підземне приміщення метрів 3 вглиб. І ми підготували матраци, ковдри, харчі, воду. Ми планували залишатися удвох з побратимом, але в останній момент він відмовився і вирішив виходити разом з усіма», – розповів боєць і додав, що цей друг досі залишається у російському полоні.
"Схід" переховувався у цьому приміщенні тиждень. Він обдумував різні сценарії виходу, вигадував різні варіанти, що буде казати, якщо потрапить у полон.
«Просто був у роздумах. Це була суцільна темрява. Більше спав, щоб швидше пройшов час. У мене була розвага: я переплавляв цукор на карамель, робив собі такі цукерки. На сьомий день я дуже погано себе почував, тому вирішив, що якщо не вилізу, то просто помру. Тому на сьомий день я ухвалив рішення виходити», –поділився захисник.
Читайте також: "Гірше, ніж там було, бути не може": захисник Маріуполя розповів про полон та відновлення
Олександр переодягнувся у цивільний одяг, розібрав зброю і заховав її.
"Це була ніч. Я просто почав виходити. Ворог себе демаскував, бо палив вогнища на блокопостах, голосно розмовляв, світив ліхтарями, тому я бачив, де вони дислокуються. Шукав місця, де буду проходити. Йшов достатньо довго, бо мав прислухатися до місцевості, слухати, чи є поблизу ворог. Але я зміг успішно дійти до міста", - розповів незламний боєць.
Наразі військовослужбовець повернувся в стрій та воює у складі 3 штурмової бригади.
«Пройшовши 200 км пішки, стерши ноги в кров, я зумів здобути свободу, – говорить "Схід" і обіцяє розповісти дивовижну історію порятунку, гідну екранізації, у своїй книзі.
Раніше розповідали, що родини захисників, загиблих в Оленівці, просять започаткувати державні дні скорботи.
Фото: з відкритих джерел
