Під час зустрічі на запитання родичів відповіли представники ЗСУ та НГУ. Рідних переважно цікавило місце перебування їхніх полонених чоловіків і синів. Представник ЗСУ повідомив, що останнім часом полонених часто переводять з одного місця утримання до іншого. Такі переміщення можуть відбуватися ледве не щотижня. Тому підтвердити місце вкрай важко.
Крім того, представник ЗСУ повідомив, що чимало полонених захисників мають поранення. Згідно з Женевськими конвенціями поранених мають звільняти в першу чергу. Проте ворог не завжди підтверджує поранення. Дані про стан захисників українська сторона збирає переважно у військових частинах, від рідних та опитаних після повернення з полону бійців. Інформацію передають аналітикам, які перевіряють, на скільки вона може бути достовірною, виходячи з кількості джерел та інших критеріїв. Далі її передають групі переговорників. Жодних гарантій потрапляння до цієї категорії не дає, але під час останнього обміну більшість захисників, які повернулися, були саме пораненими. Утім, визначеної черги на обмін не існує, -- запевнив представник Збройних Сил. Дізнатися, чи є та чи інша людина в списку на обмін, поки він не відбувся, неможливо. Як приклад – певна частина тих, хто повертається, були в переліку зниклих безвісти.
Прізвища на обмін подаються групами. Якщо подати окремо одного бійця, у ворога до нього з’являється підвищена увага й одразу зростають вимоги до української сторони. Й умови утримання цього полоненого часто погіршуються. Так само зашкодити визволенню з полону може стаття в ЗМІ з оголошенням прізвища бійця. Єдиний впливовий фактор для обміну – це події на фронті, й зараз вони складаються оптимально, сказав представник ЗСУ.
Важливо, що обміни останнім часом відбуваються на постійній основі – майже щотижня. В одне місце утримання за участі Міжнародного Комітету Червоного Хреста вдалося доставити гуманітарний вантаж. Є надія, що кількість таких поставок збільшиться.
