Напередодні Україна вперше застосувала надані США ракети великої дальності ATACMS, завдавши потужних ударів по аеродромах у тимчасово окупованих Бердянську та Луганську. Передача боєприпасів не оголошувалася публічно, що допомогло досягти ефекту несподіванки для загарбників.
Внаслідок атаки на аеродроми росіян були знищені вертольоти, спецтехніка, склади боєприпасів та інші важливі військові об’єкти. Проросійські блогери та "експерти" вже встигли назвати ці удари найбільшими за останні місяці та провести паралелі з ударами по аеродрому в славнозвісній Чорнобаївці під час операції зі звільнення Херсонщини восени 2022 року. Однак наразі погляди військових експертів та аналітиків щодо ефективності подальшого використання ATACMS дуже різняться: mrpl.city зібрав кілька з них.
Читайте також: Під Авдіївкою ЗСУ знищили десятки одиниць ворожої броні – в ISW оцінили масштабність втрат росіян
Росіянам доведеться розосередити авіацію
На думку американського Інституту вивчення війни (ISW), після ударів по аеродромах окупантам доведеться ховати авіацію, що, звісно, вплине на можливість загарбників підтримувати операції в зоні бойових дій з повітря. Цікаво, що російське військове керівництво за понад півтора роки великої війни продемонструвало здатність адаптуватися до ударів української армії, однак відбувається це пост-фактум: до прильотів ATACMS генерали були не готові.
"Імовірне розосередження російської авіації на аеродромах окупованої території України та передислокація авіаційних засобів далі від лінії фронту, ймовірно, порушить підтримку російською авіацією оборонних зусиль і локальних наступальних операцій. Передислокація літаків на аеродроми, розташовані далі в тилу, ймовірно, вплине на час перебування російської авіації для підтримки операцій, - вважають аналітики. - Розосередження авіаційних засобів на більшій кількості аеродромів також, ймовірно, створить для повітряно-космічних сил росії більші проблеми з координацією та забезпеченням".
Читайте також: Бездоріжжя, дощі та морози - як осіннє-зимова погода впливатиме на контрнаступ ЗСУ
ATACMS можуть стати "другими HIMARS"
В ISW зазначають, що аеродроми – не єдина ціль, яку українські війська зможуть уразити отриманими американськими ракетами. У зоні ризику також опиняться, зокрема склади боєприпасів у тилових районах. Окупантам доведеться розосередити їх, щоб ATACMS не стали другими HIMARS. Зазначимо, що минулого літа останні навели жаху на військових складах росіян, що дозволило провести важливу в оперативному плані кампанію блокування сил.
"Російське командування неохоче відмовилося від використання висококонцентрованих складів боєприпасів, розширивши російське матеріально-технічне забезпечення вздовж більш довгих наземних ліній постачання, що в кінцевому підсумку певною мірою ускладнило забезпечення боєприпасами та логістику. ATACMS, ймовірно, поставить перед російськими силами подібний виклик, і вони можуть або зосередитися на укріпленні існуючих складів, або створити ще більш розосереджену і, отже, надмірно розширену систему логістики боєприпасів", - вважають в Інституті вивчення війни.
У той же час експерти зазначають, що Україна, ймовірно, отримала обмежену кількість ракет від США. Однак, щоб посилити вплив на хід бойових дій або підтримувати атаки на початковому рівні, нашим військам знадобиться більше цих боєприпасів.
Читайте також: Ракетні удари восени: який сценарій та засоби обере росія – думка експерта
Не варто очікувати "гарячих" та швидких результатів від постачання ATACMS
"Україна стала першим оператором ATACMS, хто використав ці ракети саме для ударів по летовищам противника. Досі цей ОТРК в бою використовувала тільки Армія США під час воєн проти Іраку в 1991 та 2003 роках, але тоді цілями виступали лише позиції ППО та командні пункти ворога. Але тоді, щоб досягнути необхідного ефекту в паралічі протиповітряної оборони та структур управління противника, американські військові відстрілювали на добу мінімум 20 ракет ATACMS, іноді могло доходити й до 100, загалом за 1,5 місяці боїв було витрачено аж 600 ракет цього типу", - зауважує військовий експерт проєкту Defense Express Іван Киричевський.
На його думку, наразі не варто очікувати, що ЗСУ зможуть масштабувати удари й по іншим аеродромам окупантів "аж бігом". Адже уражені напередодні літовища представляли собою закинуті цивільні аеропорти без захисних споруд. Крім того, ракети мають обмежену дальність (ймовірно, до 165 км), а самі пускові установки мають стояти на пристойній відстані від лінії зіткнення. Також на перспективність застосування цих боєприпасів впливатиме й реальна кількість, яку отримала чи отримає Україна.
"ATACMS не здатен "прискорити контрнаступ" хоча б тому, що ракети не ходять в штурми на "посадки", котрі насправді є гарно замаскованими з використанням рельєфу місцевості укріпленими вузлами оборони противника. Будь-які завищені та нереалізовані очікування потім же падають колективною тінню не на тих, хто ці дурниці генерує, а на наших військових, які ведуть протиборство з ворогом", - попереджає Іван Киричевський.
Фото: запуск ATACMS/ скріншот з відео з телеграм-каналу Головнокомандувача ЗСУ