Батько чотирьох дітей 36-річний бізнесмен Михайло Пуришев до війни займався бізнесом, зокрема був власником нічного клубу в Маріуполі. На початку війни він вивіз свою родину в Івано-Франківськ. Впевнившись, що родина перебуває у безпеці, чоловік вирішив повернутись в Маріуполь, щоб забрати звідти працівників свого нічного клубу. Для цього довелось придбати мікроавтобус, адже людей було чимало.
«Я обклеїв бус наклейками «їжа», «інсулін», «гуманітарна допомога». Потім заїхав у Вінницю, де мені його розфарбували. Наступного дня я вже стояв на останньому блокпості на в’їзді з української території», – згадує волонтер.
На момент, коли Михайло приїхав у Маріуполь, у бомбосховищі в нічному клубі було близько 180 людей. Більша частина з них, каже Михайло Пуришев, не були його працівниками, але серед них було багато жінок та дітей. Тому довелось спочатку вивезти вагітних, матерів з дітьми, а потім знову вертатись – за своїми працівниками, а потім за людьми з інших бомбосховищ. Таким чином план вивезти лише своїх людей перетворився в план – врятувати всіх. «У другу ходку я вже туди їхав зі своїм кумом – Павлом Лафазаном. Вивезли ще людей. Потім була третя ходка, четверта і так шість разів», – розповідає Пуришев.
Михайло Пуришев розповідає, що він друзями забирали людей з кількох бомбосховищ, де була критична ситуація. Не всюди можна було доїхати, але загалом за шість поїздок їм вдалося вивезти з Маріуполя більше 700 людей. Людей вивозили безкоштовно в Запоріжжя.
Зараз, розповідає Михайло Пуришев, він з друзями-волонтерами займається адаптацією маріупольців до життя в інших містах України. Пуришев веде блоги в Instagram та Tik-Tok, де публікує історії людей, яких вдалося вивезти з Маріуполя.
Історію Михайла Пуришева дивиться у проєкті "Незламні".
