Чи мають право маріупольські актори після втрати власних домівок, знищення будівлі театру, в якому кожен з них пропрацював більше 10-20 років, бути почутими? Наразі ситуація, яка склалася в театрі, є критичною.
Кожен зі співробітників театру, кожен актор готовий боротися за можливість продовжити працювати у своєму рідному колективі, але при цьому мати творчу свободу, можливість розвиватися і не відчувати пригнічення та приниження з боку керівництва. Чи це забагато після всього, що довелося пережити кожному з них у блокадному Маріуполі?
8 травня зі сторінки у Facebook Людмили Колосович стало відомо, що Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) відновлює свою роботу.
За наказом Голови обласної державної адміністрації Павла Кириленка в.о. директора-художнього керівника театру було призначено режисерку-постановницю Людмилу Колосович (яка особисто подала заяву на цю посаду).
Маріупольські актори, які перебувають у досить складному становищі, втратили домівки і не так давно вибралися з блокадного Маріуполя, були неприємно вражені такою новиною, адже на чолі театру стала людина, яка постійно їх ображала, принижувала та ще до війни створювала нестерпні умови праці. Багато хто з них наголошує, що буде звільнений. Трупа - це один великий організм і його, безсумнівно, потрібно зберегти!
Пані Колосович повідомила, що театр розпочав свою роботу в місті Ужгород. Втім, як розповіли актори, ні про приміщення в Ужгороді, ні про будь-які варіанти житла в.о. директора-художнього керівника нічого не повідомляє. Чи будуть створені умови для подальшої роботи маріупольстких акторів в Ужгороді? Поки незрозуміло.
Нічого не відомо і про творчі плани, режим роботи театру, а також зарплатню. Варто зазначити, що співробітники театру не отримують жодних виплат з березня. З Людмилою Колосович складно спілкуватися абсолютно всім акторам, адже вона, на жаль, зуміла налаштувати проти себе всю трупу. Більшість акторів у неї заблоковані чи видалені з друзів. Цікаво, що колектив театру робив запити до області щодо відновлення роботи театру з 21 березня.
3 квітня було надіслано список працівників та інформацію про працівника театру, гідного зайняти посаду т.в.о. директора-художнього керівника театру, який був готовий одразу ж розпочати роботу. Про це розповів актор театру Вадим Єрмішин, який і відправляв всі листи. Він зазначив, що "почали застосовуватися радянські методи управління: всім мовчати та виконувати". Звукорежисер театру Михайло Іванов підкреслив, що "шкода, що в області не знають людей, яких призначають керівниками".
Актриса вищої категорії Віра Шевцова, яка виконувала у виставах Колосович головні ролі, наголосила, що "режисерка неодноразово дозволяла собі ображати та принижувати акторів і постановчу групу під час творчого процесу". Водночас актриса Віра Кошкалда розповіла, що "Людмила Леонідівна дозволяла собі ображати акторів прямо на сцені.
"Я особисто була тією людиною, яку вона образила. Можу знову і знову про це говорити! Вперше в історії театру весь колектив писав на режисера скаргу на ім'я директора «про неприпустиму поведінку. Може виникнути низка питань, чому колектив проти працювати з Колосович Л.Л? Відповідь проста: вона руйнує все живе, знищує творчість. Їй начхати на людей", - розповідає Віра Шевцова.
Інша акторка Анна Німайєр надала таку характеристику новообраній директорці.
"Так проти себе налаштувати увесь колектив, як творчу, так і технічу частини театру змогла тільки пані Колосович. Творчий процес перетворювався на каторгу, знущання, та образи в бік усього колективу театру. Навіть страшно уявити, що буде з нашим театром, якщо його буде очолювати такий директор-худрук", -підкреслює акторка.
Актриса Дар'я Іванова зазначила, що всі вистави пані Колосович ставилися руками інших людей, адже вона не могла зробити творчий процес можливим. Про постійні приниження трупи театру розповіли і актори Ярослав Прикоп, Дмитро Нестеренко, Влад Красніков, актриси Вікторія Агафонова, Ольга Самойлова та репетиторка з техніки мови Наталя Гончарова.
А Наталя Квятковська додала, що "стільки негативу та спроб звинуватити всіх у власних невдачах наш театр ще не зустрічав, мабуть, за всю його історію! Постійнi образи...безлiч безпідставних звинувачень у сепаратизмі колег. Абсолютно без будь-якої доказової бази... Тільки тому, що їй ці люди казали правду, яку вона не здатна сприймати".
Колектив театру стверджує, що Людмила Колосович наразі перебуває закордоном. За словами Ігоря Матюшина, адміністратора театру, вона знаходиться у Франції. Чи має юридичну силу її призначення, залишається питанням. Актор Євген Кравець поділився, що будь-які намагання зв'язатись із пані Колосович через український мобільний зв'язок закінчуються перериванням дзвінка та гудками.
"Говорити із нею можна тільки через voip-телефонію (мессенджери - ред). Отже, вона призначена на цю посаду , хоч зараз перебуває закордоном", - розповів Євген.
Крім того, підтвердженням перебування режисерки у Франції є її інтерв'ю французькій пресі, яке було опубліковано напередодні її призначення.
Актори впевнені, Людмила Колосович скористалася ситуацією і вирішила керувати театром, до якого ніколи не мала поваги.
Артистка балету Анастасія Мусатенко наголосила, що "майже кожна репетиція закінчувалася сльозами когось із співробітників. Всі нездари, крім неї! Не можна мовчати! Зараз на нашій біді та на імені нашого театру вона просто хоче зробити собі рекламу, їй байдуже на співробітників та подальшу долю нашого театру!".
За словами акторів театру, в області пані Колосович має підтримку від керівництва в обличчі Аліни Певної. Проте це не повинно стати наріжним каменем у вирішенні ситуації, яка склалася. Колектив театру з огляду на все вищенаведене готовий працювати під керівництвом людини, яка поважатиме співробітників та викликатиме довіру. Це може бути заслужений артист України Анатолій Шевченко чи завідувач постановчою частиною Андрій Розанов, чи інший режисер з України, що в цих умовах зможе взяти на себе таку відповідальність.
Водночас акторам стало відомо, що єдиним режисером в театрі при керівництві Колосович, залишиться саме вона. А це, на думку, колективу неможливо та неприпустимо. Всі актори театру готові працювати, але після всього пережитого вони, як ніколи раніше, налаштовані захищати свої права і свободи та вимагати до них як поважного ставлення, так і відновлення справедливості.
Авторка цього матеріалу, Ольга Демідко, 8 травня опублікувала пост у Facebook про відновлення роботи театру і занепокоєння його майбутнім на чолі з в.о. директора-художнього керівника пані Людмилою Колосович, за що остання назвала журналістку "ватою" і "фантазеркою", тим самим ставлячи під сумнів і роботу сайту mrpl.city.
Цікаво, що ще 2 грудня 2020 року пані Колосович називала журналістку "інтелігентною та освіченою людиною". Але тепер думка у режисерки змінилася кардинально.
Всі коментарі президента МТВ Миколи Осиченка, комерційного директора МТВ Івана Завражнова, журналістки Алевтини Шевцової та Ольги Демідко до посту пані Людмили Колосович, в якому вона називає авторку матеріалу ватою, режисерка видалила.
Після цього ще й свою сторінку закрила. Ми вимагаємо публічного вибачення перед сайтом mrpl.city та Ольгою Демідко, адже ці звинувачення є безпідставними!
Авторка матеріалу: Ольга Демідко
