Тисячі поранених, але без статусу: держава не визнає маріупольців жертвами війни

У 2022 році Маріуполь став символом героїчної оборони України. Протягом 86 днів його мешканці виживали під щоденними обстрілами, бомбардуваннями, повною блокадою і голодом.

Проте сьогодні, згідно з офіційними документами, у нас не визнанають законом поранених маріупольців після 5 березня 2022 року жертвами війни. Про це повідомив у Facebook фотограф Євген Сосновський, який провів 62 дні в окупованому місті, перш ніж йому вдалося виїхати.

За словами Сосновського, він отримав документ, у якому зазначено, що всі травми, зокрема мінно-вибухові поранення, які мешканці Маріуполя отримали після 5 березня 2022 року, не підпадають під визначення "травм, отриманих внаслідок бойових дій чи заходів оборони України". Виходить, що постраждалі від російських атак після цієї дати — це не жертви війни, а люди з "побутовими травмами".

"Згідно з цим документом, навіть якщо людина отримала інвалідність унаслідок обстрілу, її поранення не пов’язані з бойовими діями, бо після 5 березня Маріуполь, мовляв, уже був окупований, а бойові дії на його території не тривали", — зазначає фотограф.

Таке трактування фактично заперечує весь період оборони міста, яка, за офіційними даними, тривала до 20 травня 2022 року. Заперечується й атака на Драмтеатр 16 березня, і масові вбивства цивільних, і щоденний героїзм захисників Маріуполя.

Яскравий приклад абсурду — історія Наталії Юхманової. Жінка втратила око, отримала серйозні поранення рук та інші ушкодження внаслідок російського обстрілу. Вона звернулась по державну допомогу, намагаючись отримати статус особи з інвалідністю, набуту через війну. Але отримала відмову.

"Згідно з офіційною відповіддю, з 5 березня 2022 року вона вже не вважалась громадянкою України, і тому не має жодного права на державну підтримку", — обурюється Сосновський.

Абсурд сягає апогею, коли мова йде про оформлення пенсій. Сосновський згадує, як під час оформлення пенсії йому відмовили у виборі банку, стверджуючи, що Маріуполь був окупований "ще до 24 лютого".

"У відділенні ПФУ мені сказали, що картку можна оформити лише в Ощадбанку. Коли я запитав чому, то почув: бо місто було окуповане ще до початку повномасштабного вторгнення. Після мого пояснення, що окупація завершилась лише в травні, мені дозволили обрати інший банк. Але ж мова не про один банк, а про офіційну позицію державних установ", — наголошує він.

Сосновський звернувся до Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, закликаючи втрутитися та допомогти постраждалим маріупольцям отримати заслужений статус і допомогу.

"Якщо держава хоче повернути українців з-за кордону — їй треба спершу повернутись обличчям до тих, хто залишився в Україні, хто вижив і вірить у неї досі", — підсумовує він.

Згідно з поданою логікою, після 5 березня в місті вже "не було бойових дій", а значить, ані щоденні обстріли, ані авіаудари, ані російські атаки, які тривали щонайменше до травня, не вважаються частиною війни. Виходить, що ані загиблі діти, ані зруйновані будинки, ані тисячі жертв серед цивільних — не є результатом бойових дій.

"Якщо вірити цим документам — то не було 86 днів оборони. Не було десятків тисяч загиблих. Не було бомби на Драмтеатр. Не було розмов з українськими військовими, які допомагали цивільним під обстрілами. Все це — брехня?" — ставить риторичне питання Сосновський.

Тисячі мешканців Маріуполя, які вижили в пеклі війни, залишаються без підтримки. Вони втрачають здоров’я, рідних і дім — а тепер ще й право на визнання.

Також ми писали, жителі окупованого Маріуполя продовжують страждати від незавершених ремонтів у своїх будинках, які мали б відновити після руйнувань. 

ФОТО: з відкритих джерел