Останній великий обмін полоненими відбувся 3 січня - його вдалося провести після тривалої перерви.

Чому росія блокувала процес, чи є передумови для нового обміну та яка допомога надається звільненим героям, в інтерв’ю розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він розкрив деталі спілкування з російською стороною та пояснив: чому найважче звільняти з полону цивільних та чи вистачає Україні зараз обмінного фонду.

Читайте також: Росіяни використовують полонених в якості живого щита під час штурмів позицій ЗСУ

Чому не було обмінів

Дмитро Лубінець вважає, що росіяни поставили обміни на паузу свідомо – таким чином ворог намагався тиснути на родичів військовополонених. Представники РФ масово зверталися до сімей заручників – вони розповідали їм, що нібито готові відпустити бранців, але «Україна не хоче забирати». Це робили для того, щоб спровокувати мітинги, акції протесту, блокування  діяльності адміністративних будівель.

«Для України, яка переживає воєнні часи, додаткова соціальна і політична напруга всередині держави точно буде грати на користь країни-агресора», - говорить Дмитро Лубінець.

Проте, Україні та державам-союзникам вдалося знайти аргументи, щоб розблокувати процес. Вже в кінці листопада РФ погодилася на зустрічі з полоненими. Дмитро Лубінець відвідував росіян в українському полоні, а російська обмудсменка Тетяна Москалькова – українців в колоніях РФ. Обидві сторони записували невеликі відео до двох хвилин, де полонені називають свої імена та прізвища, повідомляють про свій стан та передають привіт родичам. Крім того, 22 грудня 2023 року провели обмін теплими речами для військовополонених.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини розповідає, що в 90 % випадків росія не відповідає на запити про полонених, але існують випадки, коли інформацію надають. Часом в полоні навіть вдається знаходити людей, які вважалися загиблими. Дмитро Лубінець підкреслює, що на таку співпрацю ворог іде тільки тоді, колі також прагне отримати якісь дані.

Читайте також: У Києві презентували фільм про Оленівку – журналісти встановили, хто катував українських полонених

Обміни всіх на всіх – чи реально це

Уповноважений Верховної Ради з прав людини говорить, що такий варіант росіянам пропонували неодноразово. Також подавали ідею, згідно Женевської конвенції, провести процедуру репатріації для всіх важкопоранених бійців. Та у відповідь від росіян – завжди тиша.

«Я завжди підкреслю, що їхній слоган «ми своїх не бросаєм» — просто для пропагандистських цілей. Якщо б вони своїх не кидали, то вони давно своїх би забрали, я так скажу, в різний спосіб. І ми це пропонуємо постійно!» - говорить Дмитро Лубінець.

Він підкреслює, що, не зважаючи на це, робота для звільнення українських полонених не припиняється. Станом на зараз, за словам омбудсмена, потенціал для нових обмінів є, адже обмінного фонду для них вистачає.

«Ніхто не сидить, ніхто не чекає. Задача стоїть повернути абсолютно всіх. Всіх військовополонених, всіх цивільних заручників, всіх українських дітей», - говорить Лубінець.

Читайте також: Рік пошуку та довгий шлях в Україну: як мама полоненого захисника вивезла його собаку з окупованого Маріуполя

Реабілітація для українських героїв

Усі, хто пройшов російський полон, мусили голодувати, не отримували належну медичну допомогу, пережили тортури. Тож усі вони потребують реабілітації.

«Всі, хто потребує медичної допомоги, отримують її терміново. Якщо треба більш фахову допомогу, наприклад, зробити якусь операцію, то переводять в профільні лікарні. Автоматично поряд з цим працюють не тільки медики, а і реабілітологи. Обов’язково є спілкування з психологами, якщо бачать, що є необхідність», - розповідає Дмитро Лубінець.

Крім того, звільнених військових та цивільних «повертають» в нормальне життя – відновлюють документи та банківські картки, влаштовують зустрічі з рідними.

Читайте також: Прем'єра трилогії "Невидимі" - у ЄС показали фільм про цивільних полонених

Цивільні у полоні

В ході останнього обміну вдалося звільнити не лише військових, а й цивільних, але їхнє повернення додому залишається для України найважчим питанням. Згідно міжнародного гуманітарного права, обмінювати їх прямо заборонено, адже росіяни взагалі не мають права брати в полон мирних жителів.

«Я хочу, щоб Міжнародний кримінальний суд видав наступний ордер на арешт саме щодо питання затримання цивільних заручників. Я не знаю, це розблокує цей процес, чи ні, але це точно не завадить», - говорить Дмитро Лубінець.

Він зазначив, що за весь час роботи Координаційного штабу з російського полону вдалося повернути 2 828 людей, з яких 146 — цивільні. Проте, в неволі перебувають десятки тисяч мирних жителів. Попередня цифра – 28 тисяч людей.

«Вони вивозять цивільних і на територію Російської Федерації, і на тимчасово окуповані території України. Кого вони хочуть записати в шпигуни, то вивозять їх на територію РФ. Кому інкримінують якісь менші злочини, наприклад, протидія так званій «СВО», то їх можуть залишати на тимчасово окупованій території. Багато громадян України потрапили туди після так званої процедури фільтрації», - зазначив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Скільки ж усього військових та цивільних українців перебуває в російському полоні, омбудсмен на розповідає. Він говорить, що не називає цифру свідомо, аби не переривати вже розпочаті процеси повернення наших громадян додому.

Нагадаємо, захисник Маріуполя, військовий 56 окремої мотопіхотної бригади ЗСУ Сергій Добича більше, ніж півтора року провів у полоні - його історію розповіла дружина.

Фото: ілюстративне, з відкритих джерел