Уродженець Запоріжжя Микита Татьянко героїчно захищав Маріуполь та потрапив у полон. У Міноборони 19-річного бійця вважали зниклим безвісти, але мати хлопця знайшла сина на відео пропагандистів.

Історію захисника Маріуполя опублікували «УП».

У свій 18-й день народження Микита пішов у військомат. Наприкінці 2021 року підписав контракт із ЗСУ та отримав позивний «Живчик» через свою вдачу. Однією з причин рішення вступити до лав армії було бажання Микити фінансово допомогти сім'ї. Два роки тому від раку помер батько після тривалого і дорого лікування.

Хлопець знаходився на позиціях у Широкіному, а коли почалась повномасштабна війна, його частину відправили у Маріуполь. Вже коли місто потрапило в облогу, Микита зміг додзвонитися мамі. Хлопець наголошував, що не шкодує про рішення захищати рідну землю.

«Знаю, що тут потрібний людям. Я ні про що не жалкую, бо свідомо вибрав цей шлях. Я пішов сюди тільки заради вас. Щоб у нас не було війни. Не знаю, як багато зробив, але – скільки зміг», – переказує жінка діалог з сином.


Потім був тиждень тиші. Згодом на Whatsapp раптово прийшло повідомлення з невідомого номеру: «Мамуля, я живий-здоровий, твій орел Живчик». І два фото. Вона відповіла, що теж його любить, а через чотири дні жінці написали, що син у полоні.

Наприкінці квітня група «Живчика» не змогла прорватися до основного складу 36 бригади Морської піхоти, коли виходили з комбінату Ілліча. Бійця та його побратимів Міноборони зарахувало до зниклих безвісти. Утім, мати впізнала його на відео з колоною полонених на російському каналі.


З часом жінці стали телефонувати люди, які в Маріуполі пообіцяли Микиті зв’язатися з його мамою, коли виберуться з пекла.

Врятував жінку від самогубства

У Маріуполі «Живчик» підтримував морально місцевих. Мешканка міста Ксенія познайомилась з військовим, коли обстріляли житловий квартал. Того дня, 12 березня, отримали поранення та померли її рідні - 16-річний син та чоловік сестри загинули миттєво.

«У мене був шоковий стан: я хотіла накласти на себе руки, бо половина моєї сім'ї загинула у мене на очах, а друга половина – невідомо, чи виживе», - поділилася Ксенія.

Молодий захисник допоміг жінці вистояти морально. Микита переконав жінку, що неможна із собою нічого робити, адже навколо безліч людей, які потребують допомоги.

«Ти потрібна тут, пішли допомагати», – згадує Ксенія.

Єдине, після чого його настрій псувався – двохсоті

Лікар, який оперував та рятував поранених у Маріуполі, познайомився з Микитою у госпіталі. «Живчик» був у скаладі військовослужбовців, які охороняли медзаклад. У госпіталі Микита допомагав з транспортуванням поранених, спускав їх у підвал під час обстрілів, закладав вікна мішками і виконував різну важку роботу.

«Ні після обстрілів арти, ні авіації він не втрачав настрій, посміхався і жартував. Єдине, після чого його настрій падав – двохсоті», – згадує лікар.

Із новим знайомим медик потоварищував. Перед тим, як він залишив лікарню, Микита дав телефон мами: «Просив, як виберусь, подзвонити їй, сказати, що він не боявся і був сміливим, що любить її. Я вибрався лише через місяць».

Вдячність за правильне виховання сина

З Ларисою також зв'язався один з хлопців, який був у ТРО та очолював охорону госпіталю у центрі міста. У розмові з мамою бійця оборонець розповів, що у Маріуполі хлопець ділився із мешканцями своєю їжею та ліками. Віддавав майже все, що в нього було.

Для Міноборони зник безвісти, а не потрапив до полону

Коли Лариса знайшла підтвердження того, що син у полоні, подалась до військкомату та зверталася до усіх можливих установ. Юристи зазначають, що військовий комісаріат веде облік особистих справ усіх військових. Тому працівники цієї установи мають сповістити про загиблих, зниклих безвісти, полонених або взятих у заручники.

Родичам зниклих безвісти та полонених необхідно звертатися:

  • у військову частину;
  • у військкомат;
  • гарячі лінії Міноборони;
  • Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених;
  • гаряча лінія МВС;
  • Червоний Хрест.

Всі структури паралельні, тому бажано звертатися і розсилати інформацію в усі інстанції. Втім, юрист, який допомагає мамі військового пояснив, що поки представники країни-агресора не підтвердять, що «Живчик» та інші військові, які здалися в полон в окупованому Маріуполі чи на інших позиціях, є в списках, Міноборони не може надати їм такого статусу.

Більше новин читайте в нашому Telegram-каналі.

Раніше ми повідомляли: Рятувальник із Маріуполя втратив обидві руки та око під час розмінування