Тарантул - морпіх 503-ої ОБМП родом з Маріуполя. Він обороняв місто від російської навали навесні 2022 року, разом зі своїми побратимами захищав "Азовсталь", а з неї потрапив у російський полон.
"Росіянам потрібно поставити галочку в якомусь своєму міфічному журналі - мовляв, ага, Маріуполь ми взяли. ... А якою ціною - їм це по барабану", - каже воїн.
Разом з іншими захисниками міста Тарантул проривався на "Азовсталь".
"Ландшафт місто постійно змінювався через невпинні обстріли. Ми мали легку техніку, яка не розрахована на подолання завалів та інших перешкод. Тому багато хто просто виходив з машин та біг разом із колоною", - пригадує військовий.
Він згадує, як виглядав Маріуполь під час боїв: "ціле місто тонуло в темряві, вогнях та трупах".
На четвертий день перебування на "Азовсталі" Тарантул зазнав поранення. Він потрапив до госпіталю, який було облаштовано в бункері на території самого заводу. Цей бункер захисники називали між собою "Железяка". Тут перебували поранені, в тому числі й важкі.
Як розповів чоловік, в самій "Железяке" не було чутно вибухів, уявити масштаби руйнувань було неможливо. А от під час екстракції чоловік зміг роздивитись як виглядав завод після безперервних обстрілів.
"В цій тиші ти подумки відчуваєш, як відбувався той чи інший прильот. Ти знаєш яка зброя була застосована та як воно вибухало", - зазначив військовий.
Потім був полон. Тарантул розповів, як до українських військових ставились росіяни: "В порівнянні з тим, як ставились до захисників в Оленівці, до нас ставились нормально. Нас ніхто не бив: люди били виснажені, навіть незначні побої могли привести до смерті. В росіян, я так розумію, був наказ, щоб ніхто не помер. Як з’ясувалося потім, в мене було поламано сім ребер, одна легеня не працювала протягом місяця".
Він також поділився своїми міркуваннями з приводу страти українських військових в Оленівці: "росіяни не зламали "Азовців" в боях, нічого не добились тортурами. Вони публічно стратили наших військових від безвиході. Наслідуючи методи НКВС, сьогоднішні росіяни, якщо не можуть зламати противника, знищують його фізично: ріжуть, розривають на шматки. Це терористична машина".
Тарантул розповів, що після боїв за Маріуполь флешбеки бачить і досі."Ці кадри приходять постійно, особливо коли споглядаю зруйновані будівлі - характерні руйнування, властиві місцям, де відбувались бойові дії".
За його словами, відновлюватись допомагає спілкування з молоддю. "Це ж для них робиться, аби не допустити знищення культури, наших етносу та самобутності. ... Українці існували задовго до того, як сформувалася наша держава. Заперечувати існування українців - це безглуздо", - підсумував він.
